Центр протидії корупції оприлюднив тривожне повідомлення і коментар: в середині липня 231 народний депутат проголосував у першому читанні за законопроєкт, який нібито мав на меті підвищити ефективність укладення угод зі слідством, а насправді ж дарує можливість топкорупціонерам відкупитися від покарання.
У чому ж суть? Механізм укладення угод зі слідством успішно працює у багатьох країнах. Але не у нас. Чому? У нашій державі угоди зі слідством запровадили понад десять років тому. Але в корупційних справах вони працюють обмежено, бо умови угод, які за законом може запропонувати прокуратура, часто не приваблюють фігурантів справ. У справах про топкорупцію сьогодні не передбачена можливість призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Кримінального кодексу. Наприклад, якщо санкція передбачає від 7 до 12 років ув'язнення, то запропонувати за угодою строк, менший за найнижчу цифру, прокурор просто не може. Наприклад, у справах про привласнення майна в особливо великих розмірах або про хабар в особливо великому розмірі усе, що може запропонувати прокурор по угоді – це мінімум 7 років або 8 років реального ув'язнення. Хто ж піде на такі умови?
Інша справа була б, якби замість перспективи отримати від 7 до 12 років, прокуратура могла б запропонувати покарання в 3–4 роки реального ув'язнення, але з обов'язковим визнанням винуватості, відшкодуванням збитків чи шкоди, викриттям організаторів та інших фігурантів схем. Отож, і тому теж слідство дуже часто дістається до менеджерів середньої ланки в схемі, але не верхівки. Щоб дістатися верхівки, слід отримати викривальні свідчення від виконавців. Однак законодавство виписане так, що менеджерам не вигідно підписувати угоду зі слідством, адже все, що їм можуть запропонувати натомість – ті самі 7–8 років ув'язнення, які вони можуть отримати і без угоди. На такі умови ніхто не хоче йти, і тому угоди не працюють.
Отож, механізм угоди зі слідством і досі у нас не працював так, як слід, а тепер його вирішили повністю спаралізувати. При цьому прикрилися вимогою Євросоюзу. ЄС справді вимагає від України удосконалити механізм угоди зі слідством, який у багатьох країнах став дієвим засобом у боротьбі із корупцією у вищих ешалонах влади. Прикриваючись цією вимогою «удосконалили» закон так, що підозрюваний чи обвинувачений у корупції може отримати завдяки угоді м'якше покарання або взагалі умовний строк без необхідності викриття інших осіб, задіяних у схемі. Укладати такі угоди хочуть дозволити навіть із організаторами корупційних схем. У цьому разі такі організатори отримають можливість звільнитися від відбування покарання з випробуванням чи покарання нижчого від нижчої межі, передбаченої за певний корупційний злочин. Для цього використали спеціальну конструкцію "та/або", вказавши, що підозрюваний/обвинувачений може викрити інших осіб та/або відшкодувати повністю або частково завдані збитки або заподіяну шкоду. Отож, ключовою зрадою в прийнятому в першому читанні законопроєкті є те, що умови для укладення угоди прописали так, що залишили величезне поле для зловживань.
За таке «удосконалення» проголосували майже усі (!) народні депутати від нашої області! І Олександр Дануца, і Юрій Кузбит, і Ігор Мурдій, і Олег Тарасов, і Олег Воронько, і Богдан Торохтій. Олесь Довгий був відсутній на засіданні ВР. Більше того, Олександр Дануца – член комітету ВР з питань правоохоронної діяльності. А саме цей комітет Центр протидії корупції вважає задіяним у швидкому просуванні цього проекту. Комітет розглянув законопроєкт раптово і кулуарно. Уже на наступний день його внесли у порядок денний і одразу ж проголосували у першому читанні.
ЦПК вважає, що не обійшлося і без прямого втручання у цей процес іншого нашого знаменитого зі знаком мінус земляка Олега Татарова, відповідального в офісі президента за координацію правоохоронного блоку та законодавчих ініціатив, пов'язаних з кримінальним процессом. Він і сам свого часу отримував підозру в корупційній справі про хабар експерту, тож механізми «співпраці» знає, як свої п’ять пальців.
Важко тільки зрозуміти, чим керувалися наші народні обранці? Не розуміли про що йдеться? То є ж купа помічників, яким нещодавно підвищили зарплату до рівня, про який нині, під час війни, український інтелігент і не мріє. Вони теж не розібрались? Чи це було свідоме голосування?
Ось як пояснює це Центр протидії корупції: «Видається, що такий поспіх із законопроєктом був пов'язаний із бажанням влади урятувати народних депутатів, справ щодо корупції яких останнім часом все більшає. Інша причина дуже швидкого руху законопроєкту – неабиякий інтерес Офісу президента. Адже, узаконивши механізм легального відкупу від в'язниці, Офіс зможе вирішити численні проблеми з народними депутатами. По-перше, останні, перебуваючи під слідством НАБУ і САП, несуть небезпеку, бо можуть викрити корупційні дії як представників Офісу президента, так і інших осіб у владі. По-друге, уже давно не секрет, що з часом Офісу все важче збирати голоси на потрібні закони. А в умовах, коли депутати з провладної фракції систематично попадаються на корупції і влада не може їх відмазати, то взагалі може назріти бунт».
То кому служать наші народні депутати? Нам, чи чиновникам у високих кабінетах?
Світлана Орел, за матеріалами ЗМІ