Ви вже забули? А Лозинський знову хоче керувати

Колишній депутат парламенту Віктор Лозинський, якого засуджували до 15 років ув'язнення за навмисне вбивство, балотується на посаду голови Підвисоцької об'єднаної територіальної громади. Вона – поруч з місцем убивства, що сталося у Голованівському районі Кіровоградської області. Лозинський іде на вибори як самовисуванець.

Ну, що ж, мабуть, має право. Відсидів, спокутував свою вину. Та річ у тому, що Лозинський не просто вбив людину. Свідомо, цілеспрямовано й жорстоко. Просто, не вважаючи жерву – селянина Валерія Олійника, людиною. Віктор Лозинський у Голованівському районі зумів створити цілу систему страху, залякувань, а для декого й заохочень. Фактично таке собі корупційне гетто, де найбільший вплив мав він сам. Ось що писалося тоді, більше десяти років тому:

«Свого часу Віктор Лозинський заявив про себе як палкий прихильник Партії регіонів (кажуть, навіть до фальсифікацій був причетний, але хто зараз згадуватиме старе?) і жорсткий противник оранжистів. Хоча зовсім скоро він опинеився у протилежному таборі – у БЮТ, і якось легко й швидко став навіть народним депутатом від цієї партії.

Але примітнішою рисою Віктора Лозинського є те, що він – один з найкрупніших землевласників в області. Яким чином йому вдалося приватизувати кілька господарств у районі, точно сказати не береться ніхто. Підстав до того нібито й не було: за неофіційними даними він – колишній лейтенант міліції, якого в кінці 80-их звільнили з органів за зловживання службовим становищем, підробку документів та дискредитацію органів внутрішніх справ. Його політичні опоненти стверджували, що мають навіть відповідні документи, які підтверджують «геройське» минуле Лозинського.

Але як би там не було, ставши серйозним, особливо за місцевими мірками, бізнесменом, Віктор Лозинський у багатьох випадках вів себе як своєрідний господар району. Якщо хтось, на його думку, вів себе не так, як слід, міг отримати добрячі неприємності. Комерційний директор агрофірми «Воля» Іван Кучер (колишній голова райдержадміністрації), наприклад, вважає, що саме Лозинський, якому не сподобалось, що селяни одного з господарств побажали довірити свої паї Івану Васильовичу, «посприяв» тому, що у його домі було проведено незаконний обшук, вилучено зареєстровану зброю. Іван Васильович має висновки обласної прокуратури, що ці дії, справді, були незаконними і подав заяву до Генпрокуратури з вимогою притягнути винних до відповідальності. Після вилучення зброї у Кучера ще й хата горіла… І весь процес передачі паїв супроводжувався пильною увагою з боку місцевих прокуратури і міліції. Було допитано, за словами Івана Кучера, близько 250 селян. Усе це свідчить, що Лозинський має серйозний вплив на місцеві правоохоронні органи. Як твердять мешканці селища, високопоставлені міліцейські та суддівські чиновники люблять гостювати та полювати у мальовничих мисливських угіддях народного депутата. Злі язики навіть стверджують, що загиблий Валерій Олійник міг стати жертвою надмірного мисливського азарту трійки. Порозважалися, мовляв, хлопці».

Це все було у 2009 році. Чи змінився настільки Віктор Лозинський, що зовсім по-іншому, відповідально й демократично ставитиметься до обов’язків голови Підвисоцької ОТГ? Що ж – слово за виборцями.

Світлана Орел


Надрукувати   E-mail