Закон є, та Ігор Валерієвич не спить…

Верховна Рада прийняла так званий антиколомойський закон щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Його прийняття було однією з умов надання наступного траншу МВФ, без якого нашій країні, з її надто великим дефіцитом бюджету, доведеться дуже туго затягувати фінансовий пояс.

Законопроєкт передбачає, що власники і екс-власники банків, інтереси яких були порушені через виведення фінустанови з ринку, можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі. При цьому визнання незаконним рішення про виведення банку з ринку не може бути підставою для його скасування. Як відомо, Коломойський і його оточення ведуть шалену боротьбу в судах, аби повернути Приватбанк у свою власність і ще й отримати від держави величезну компенсацію. Цей закон певною мірою перешкоджає таким намірам.

За його прийняття проголосували майже всі члени фракції «Слуги народу» від нашої області, окрім Олега Воронька. На молодого айтішника із Світловодська не справило враження навіть особисте прохання президента Володимира Зеленського, який спеціально для цього приїхав у Раду. Очевидно, його інтереси набагато тісніше зав’язані не на главі держави, а на сумнозвісному олігархові? Тобто. слуга він, скажемо так, певної маленької чатини народу?..

Досі не приховано служили цій «частині» певна кількість народних депутатів, що як той же Олександр Дубінський, не потребують особливого представлення. Але пан Олег тримався якось у затінку. А тут, мабуть, довелося вийти на світло – обставини змусили.

Що ж може пов’язувати його із Ігорем Валерійовичем? Швидше, очевидно, з його банківським оточенням. Навіть поверховий погляд на біографію «слуги» дає невеличку підказку: випускник факультету технології високомолекулярних сполук Дніпропетровського хіміко-технологічного інституту, Воронько займався реалізацією проектів в ІТ-сфері: управлінням бізнес проєктами, розповсюдженням програмних продуктів, цифрових терміналів, фото і контент кіосків, розробляв технологію захисту цифрової техніки та електроніки від пошкоджень під час падіння. 

Цілком можливо, маючи ще студентські зв’язки із менеджерами Приватбанку, міг співпрацювати із ними по своїй основній спеціальності. Адже, хто перший в Україні розвинув систему банківських терміналів, онлайн послуг? До речі, деякі просунуті і багатші країни досі не досягли такого рівня цифровізації банківських послуг, як наш Приватбанк.

Здається, що у цьому поганого? Все прекрасно! Єдине тільки – скромний айтішник. і, очевидно, гарний спецаліст, Олег Воронько, схоже, пішов у політику не змінювати Україну та прислужитися її народові, а захищати інтереси партнерів по бізнесу, за якими височить постать олігарха-шахрая. Якщо це припущення має піж собою підстави, то воно значною мірою пояснює дивакувату поведінку Олега Воронька під час передвиборчої кампанії та у перший період депутатства.

Ну, і звісно, категорично проти згаданого закону Юля Тимошенко. Свої давні зв’язки і перетини фінансових та політичних інтересів з Коломойським вона із притаманним їй потужним пафосом прикриває шаленим популізмом. І вже заявила, що оскаржуватиме закон у Конституційному суді. Отож, від позиції своєї патронеси, очевидно, не може відступити член її фракції Андрій Ніколаєнко.

Ще один колишшній «слуга» Антон Поляков уже зареєстрував постанову про скасування закону. Він – один з тих, хто подавав тисячі поправок до нього. Ігор Валерієвич не спить…

Світлана Орел


Надрукувати   E-mail