Законом Ураїни, прийнятим у лютому цього року, встановлено, що на час дії воєнного стану та протягом дванадцяти місяців після його припинення чи скасування, затвердження тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення дозволено органам місцевого самоврядування. Раніше такі тарифи затверждувала НКРЕКП. Як на мене, це результат лобістської діяльності Асоціації водоканалів.
Очікувано, що водоканали не проминуть нагоди скористатися цією можливістю. За інформацією українських ЗМІ, найвищій тариф із водозабезпечення вже встановлено у міськводоканалі м.Умань – 158,33 грн. за куб, у той час, як обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» (ОКВП) подало до облради розрахунки на затвердження загального тарифа в розмірі 113,69 грн/м3. Мене зацікавила така несподівано велика різниця у цінах і я вирішив розібратися в причинах, користуючись методом порівняння. Для цього, використав показники зі структур тарифів цих водоканалів, затверджених НКРЕКП у 2025 році, стркутурою тарифів-2026 в Умані не володію.
І ось що вдалось з’ясувати. По-перше, «Уманьводоканал» має свої особливості, які дещо різняться і одночасно, схожі із ОКВП. «Уманьводоканал» використовує водогін, який тягнеться аж з Білої Церкви. Його протяжність… 136 км. (наш 125) і він забеспечує 85% всього обсягу води підприємства. Тобто, уманчани мають ті ж самі проблеми із протяжним водоводом, як і наше ОКВП. Проте, виявився цікавий момент. Хто пам’ятає, я не один раз роз'яснював читачам, що найбільш показовий, переконливий та важливий для оцінки загальної ціни, є вартість будь якого показника структури тарифів в одному кубічному метрі (1 м3) води. Свого часу, мені вдалось переконати тодішне керівництво ОКВП оприлюднювати його у розрахунках на підвищення тарифів. Отож, згідно структури тарифів-2025 для ОКВП, вартість електроенергії для доставки одного куба води дорівнювала 13,3 грн. А в Умані це коштувало майже 11,5 грн (показники вартості без ПДВ). То що ж виходить? Протяжність водогону «Уманьводоканалу» навіть більша за наш, а витрати на електрику помітно менші. Чому так? Такий показник ОКВП викликає природний подив, бо ж на цьому підприємстві не так давно, за рахунок доларового 47 мільйонного та додаткового займу Світового банку, який ми ще багато років сплачуватимемо, замінено насоси на менш енергозатратні.
По-друге, що пояснює високий тариф в Умані? Їхній водоканал закуповує питну воду у Білоцерковського водоканалу, що природньо, збільшує тариф на понад 30%.
По-третє, в Умані витрати, закладені в 1 м3 води на електроенегію по водовідведенню, на відміну від витрат по водопостачанню, чомусь майже удвічі вищі, ніж такі ж витрати нашого ОКВП. Окрім того, дивує також значно вищі прямі витрати «Уманьводоканалу» на оплату праці. Приміром, по водовідведенню вони становлять чверть усього тарифа і преревищують показник ОКВП більш ніж у три(!) рази. Схоже, що там працюють виключно «стаханівці».
По-четверте, загальний обсяг реалізації води Уманьским міськводоканалом майже у… шість разів менший за ОКВП. А як відомо, чим менший обсяг реалізації продукції, тим вища її собівартість, тобто, розмір тарифа.
А от ще деякі цікаві порівняння. Загальний тариф «Уманьводоканал», затверджений НКРЕКП у 2025 році, перевищував аналогічний тариф ОКВП на 4%. Цей же показник, уже затверджений міською владою, наразі преревищує заявлений розмір аналогічного тарифа ОКВП на… 28%. Про що це та «захмарні» прямі витрати на оплату праці свідчить, неважко здогадатись.
Саме тому маю впевненість, що із затвердженням тарифів, заявлених ОКВП 113,69 грн/м3 (66,96 грн/м3 по водопостачанню і 46,73 грн/м3 по водовідведенню), що перевищує попередній майже у 2,5 рази, наша обласна влада не забариться.