«Кіровоградобленерго» досі контролюють росіяни, що схвалюють вбивства, та злодій у законі?

Ще недавно усі джерела стверджували, що наше обленерго належить російським бізнесменам. Але коли справа дійшла до конфіскації майна, раптом виявилось, що вони вже передали права іншим власникам і суди це підтвердили. Чи не було це звичайною формальністю? Нас знову обвели навкруг пальця?

Коли ж росіяни вийшли з українського енергетичного бізнесу? Якщо придивитися до європейських "бенефіціарів" "ВС енерджі інтернешнл Україна", то можна зробити висновок, що вони цього досі не зробили. Будувати енергетичний бізнес в Україні росіяни Олександр Бабаков, Євгеній Гінер та Міхаіл Воєводін почали у 2000 році з купівлі акцій "Одесаобленерго". У тому ж році росіяни отримали контроль над "Севастопольенерго", "Херсонобленерго", "Житомиробленерго" та "Кіровоградобленерго". Угоду купівлі-продажу активів провели через словацьку Východoslovenskými energetickými závodmi ("Східно-словацькі електростанції"), правонаступником якої згодом стала зареєстрована в Нідерландах компанія VS Energy. Після цього бізнес росіян в Україні почав розвиватися ще більш динамічно.

Група створила власну мережу готелів (дев’ять – під брендом Premier, п’ять – Accord Hotels), придбала "Перший інвестиційний банк", зайнялася комерційною нерухомістю (ТЦ "Метрополіс" та "Метроград"), отримала частку заводу "Дніпроспецсталь" та продовжила скуповувати енергетичні активи. Зараз у власності VS Energy перебувають пакети акцій "Херсонобленерго", "Кіровоградобленерго", "Житомиробленерго", "Рівнеобленерго" та "Чернівціобленерго", оформлені на фірму "ВС енерджі інтернешнл Україна".

Донедавна ні в кого, окрім українських судів, факт володіння росіянами цими активами, хоч і через номінальних власників, не викликав жодного сумніву. Про це писали медіа і говорили офіційні особи, це підтверджували самі "лужниківці". Після початку великої війни всі ці активи росіян опинилися під прицілом. З огляду на загрозу конфіскації майна в травні 2022 року група заявила, що Гінер, Воєводін та Бабаков з 2014 року не мають стосунку до українських обленерго, а їх бенефіціарами є Марина Ярославська, Олег Сізерман (Німеччина), Валтс Вігантс, Віліс Дамбінс та Артурс Альтбергс (Латвія).

Хоча у 2014 році Гінер запевняв, що не планує продавати активи в Україні. "Що виводити? Хіба стоїть черга з покупців на бізнес в Україні?" – запитував він. Крім того, на початку 2021 року голова парламентського комітету з питань енергетики Андрій Герус повідомляв, що Бабаков, Гінер та Воєводін залишалися акціонерами VS Energy принаймні до 2020 року.

Власницею 20% компанії, яка володіє українськими обленерго, вказана Марина Ярославська – дружина Гінера. Вона народилася в Україні і є громадянкою Німеччини, хоча до березня 2008 року мала російський паспорт. В указі Путіна про її вихід з громадянства РФ, який є в розпорядженні ЕП, зазначається, що донька Ярославської Юлія має прізвище батька – Гінер. Це може свідчити про те, що заява "акціонерів" щодо виходу трійці росіян з бізнесу неправдива, і про те, що Гінер досі впливає на енергетичні активи в Україні. Ще один непрямий доказ причетності Гінера до українських обленерго – "ВС енерджі інтернешнл Україна" багато років обслуговується в "Першому інвестиційному банку", мажоритарним власником якого є цей росіянин.

Бізнесмен також є партнером російської державної корпорації "Ростех", яка виробляє та експортує високотехнологічну цивільну та військову продукцію. Керує нею колишній офіцер ФСБ, давній друг і соратник Путіна Сергій Чемезов.

Вігантс та Дамбінс, як свідчить архів документів Panama Papers, є довіреними особами Бабакова. За даними "Нової газети" (РФ), за допомогою цих громадян Латвії Бабаков намагався сховати свою комерційну присутність на Заході. З цими людьми віцеспікер держдуми Росії співпрацює доволі давно.

Сам Бабаков відомий тим, що у 2014 році голосував за анексію українського Криму. Наразі він перебуває під санкціями України, Євросоюзу та США. Недавно Бабаков пішов далі і закликав стратити трьох іноземних бійців, які захищали Україну та 9 червня були "засуджені" до смертної кари терористами з тимчасово окупованих територій Донецької області. Мова йде про британців Ейдена Ейсліна та Шона Піннера і марокканця Саадуна Брагіма. "Мені здається, що тут нема що багато обговорювати. Необхідно довести це (виконати смертний вирок – ЕП) до логічного завершення", – заявив Бабаков.

Росіянин має чітку позицію і щодо територіальної цілісності України. "Майбутнє Запоріжжя та Херсонської області, очевидно, буде пов'язане з Росією. Якщо ці території опинилися у сфері діяльності СВО (так у Кремлі називають війну з Україною – ЕП), то їхнє майбутнє буде пов'язане безпосередньо з Росією", – каже віцеспікер держдуми. Може собі дозволити, адже навіть після голосування за анексію Криму Бабаков з партнерами зберегли контроль над "Севастопольенерго".

Так само досі відсутні будь-які заяви офіційних осіб України щодо стану справ на "Херсонобленерго", окремі об’єкти якого вже захопили окупанти. Чиї інтереси вони представляють – можна лише здогадуватися.

Останній фігурант трійки власників українських обленерго Міхаіл Воєводін, за даними Інтерполу, має статус "злодія в законі". Про це свідчить документ, який мають "Схеми". У картці Інтерполу вказаний його нікнейм: Misha Luzhnetskiy. Європол стверджує, що у 2000 році правоохоронні органи Швейцарії вели розслідування щодо Воєводіна за фактами відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, і підтримки зв’язків між ним та "східноєвропейськими організованими злочинними угрупованнями, у тому числі з Бабаковим".

Вплив Воєводіна на українські активи підтверджував Герус. За його інформацією, у 2020 році росіянин начебто викупив частки VS Energy в Бабакова та Гінера. Що насправді сталося в той період, достеменно невідомо, оскільки в офіційних реєстрах ця оборудка не була відображена.

Офіційними власниками залишаються громадяни ЄС, але це ще один побічний доказ того, що реальними бенефіціарами українських активів є росіяни.

19 квітня Печерський суд відмовив слідчому Державного бюро розслідувань Роману Туліну в арешті корпоративних прав на активи групи VS Energy. У травні попри резонанс справи правоохоронці програли справу і в апеляції. Колегія суддів Київського апеляційного суду повідомила, що "прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно". "Є низка прикладів, коли за схожих підстав судді задовольняли клопотання прокурора. Можливо, у цій справі доводи прокурора були недостатніми для арешту майна", – додає партнер LCF Law Group Максим Шевердін.

Утім, програш у судах не означає, що активи неможливо арештувати. "Прокурор може зібрати додаткові докази і повторно звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт. Акції також можуть бути заблоковані та стягнені в дохід держави рішенням Вищого антикорупційного суду", – підсумував Шевердін.

Микола Топалов, ЕП


Надрукувати   E-mail