Як держава допомогла мені матеріально

Підприємець Олександр Сидоренко розповів цікаву історію, яка багато чого пояснює з того, що відбувається у нашому житті:

«Наш магазин «Техномережа» знаходиться на ринку» і коли оголосили карантин, ми змушені були закритися. Місяць не працювали. Я дізнався, що держава у такому випадку вирішила допомогти підприємцям, у кого є діти – я міг розраховувати на півтори тисячі гривень допомоги. Це десь 55 доларів, Не Бог зна скільки, звичайно. Але коли дають, чому не взяти?

Піщов я у податкову, там вручили цілу паку папірців – заповнюйте. Сів я заповнювати і дійшов до пункту, де засумнівався, як правильно сформулювати відповідь. Звернувся до працівниці інспекції за порадою. І був ошелешений відповіддю:

– А я не зобов’язана вам допомагать, це не моя робота.

– То підкажіть, хто може допомогти. Я не знаю, як точно відповісти. Неправильно напишу – зіпсую цей папірець.

– Це не мої, це – ваші проблеми!

Взяв я ті папірці, склав на купку і викинув у сміттєве відро.

Ми часто звинувачуємо державу у всіх своїх бідах. А як ми ставимось один до одного? У нашому магазині ми намагаємось допомогти кожній людині, у якої виникло якесь питання чи незручність. Є покупці, для яких проблема вставити картку у новий телефон, налаштувати його. Ми завжди допоможемо, не брати ж з людей за таке гроші!

А ця жінка у податковій фактично живе з моїх податків і так відповідає! Сумно, що ми живемо в одному місті і так ставимось один до одного….

Та і для чого заповнювати стільки папірців? Невже не можна усі ці процедури максимально спростити?»


Надрукувати   E-mail