У серпні – день народження Пантелеймона Куліша. Він тричі побував у містечку Олександрівці (нині Кропивниччина) – у липні-серпні 1843, в серпні 1844 та у вересні 1856 років. Він гостював у польського письменника української школи Міхала Грабовського, збирав фольклор, малював, проводив археологічні дослідження.
Це звідси він писав в листі: "Я тепер ходжу, як бджола сотами, де тільки зустріну сиву бороду, не відійду від неї без того, щоб не вичавити з неї пахучої квітки народної поезії, або в переказі, або в пісні".
В Олександрівці Пантелеймон Куліш задумав і почав писати історичний роман «Чорна рада», написав кілька поетичних творів.
"Чорна рада". Важка книга. Але читати її треба і перечитувати треба. Жаль, що багато взагалі не знають хто такий Пантелеймон Куліш. А читали б, то може сьогодення було б іншим.
"Хіба ж уся жизнь наша не жарти? Помаже по губах медом, ти думаєш: от тут-то щастє! Аж глянеш – усе одна омана!" ( Кирило Тур)
"Ой, козаче, козаче! Та хіба ж на світі єсть хоч одна проста дорога? Думаєш іти просто, а зайдеш чорт знає куди!" (Кирило Тур)
"Гетьмануй над нами хто хоч — чи рицар, чи свинопас, — аби ми полковникували. О неситая жадоба старшинування! Тепер-то я побачив тебе в вічі. Гнешся ти перед усякою поганню в дугу, аби тілько верховодити над іншими!.." (Яким Сомко).
"Е, шкода й питати! Єсть у них у обох якась думка, тайна, невимовна. Радi б вони ту думку задавити, як гадюку-спокусницю, а тим часом проти волі голублять її в серці."
"А кажуть, що Сомко хоче теж із москалем по Гадяцьких пунктах торговатись."
Пантелеймон Куліш – автор кулішівки, першої фонетичної абетки української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису та мовлення.
Василь Білошапка
P.S. Сьогодення – то реалії схожі на події, описані в романі «Чорна рада» і взяття Новгорода москалями одночасно.
На фото: меморіальна дошка перебуванню П.Куліша в Олександрівці