У відділі мистецтв ОУНБ ім. Д. Чижевського нещодавно відбулася творча зустріч, присвячена 128-й річниці від дня народження Євгена Маланюка під назвою «Маланюк і музика».
Головною спікеркою цієї зустрічі була літературознавиця Оксана Гольник, яка розповіла про вплив музики на творчість поета та музичність його поетичного слова. Серед улюблених композиторів Євгена Маланюка були Людвіг ван Бетховен, Ріхард Вагнер та Едвард Гріг.
Музика супроводжувала Євгена Маланюка протягом двох еміграцій: європейської та нью-йоркської. Оксана Гольник зазначила: «Євген Маланюк був переконаний, що талановита людина приходить на землю для того, щоб продемонструвати божественне «я», явлене через національний дух, національну емоцію, національний нерв не тільки в поезії, але й у музиці. Саме тому «Патетична соната» Людвіга ван Бетховена для Євгена Маланюка співвідносилася із подіями, настроєм того часу. Для нього це було відродження національного духу, концепції націоцентричності та усвідомлення народами своєї цінності. Тих народів, які тривалий час були пригніченими. Для нього «Патетична соната» – це соната радості і трагедії доби. Проте велич революції, відродження національного духу завжди обертається трагедією. Для Євгена Маланюка Людвіг ван Бетховен був втіленням відчуття радості від відродження та глибинного передчуття трагедії. У своєму нотатнику Євген Маланюк зазначає, що симфонія Ріхарда Вагнера демонструє відроджений дух, міць, пафос, повернення до свого коріння, відродження своєї слави. Євген Маланюк вважав музику своєрідною формою виявлення національної душі. Музика Ріхарда Вагнера та Едварда Гріга нагадували Євгену Маланюку про наші козацькі пісні, у яких співається про силу, волю, незалежність, степ, могутність, вміння відстоювати своє, не здаватися».
Рефлексії Оксани Гольник перемежовувались з читанням віршів та піснями, які виконував фольклорний гурт «Млиночок», що діє при музеї музичної культури ім. К.Шимановського (керівник гурту – музикознавець Олександр Полячок). Колектив розпочав виступ із пісні «В кінці греблі шумлять верби», яку поет зацитував у своєму вірші «Одна пісня». А ще звучали чумацька «Ой горе тій чайці», козацька «Ой там, за морями» та лірична «Червоная калинонька». Олександр Полячок зазначив: «Ці пісні в більшості записані неподалік Новоархангельська – малої батьківщини Євгена Маланюка».
У другій частині зустрічі музикознавець Олександр Полячок розповів про пісні на слова Євгена Маланюка, насамперед авторства Лесі Тельнюк. У запису прозвучали «На Москву» та «Молитва» у виконанні дуету «Сестри Тельнюк».