Щедрик. Пісня, яка з дитинства супроводжує нас, як символ Різдва. Різдво, якє завжди дарувало мрії, радість та любов. Але це інший "Щедрик". З 5 січня у всіх кінотеатрах країни розпочалася прем'єра фільму "Щедрик".
Фільм важкий, про те, як українська вчителька музики ризикуючи життям своєї родини, спочатку прихистила доньку поляків, батьки якої були репресовані радянською владою, а потім дівчаток єврейської сім'ї, батьки яких були знищені владою нацистської Німеччини. Але трагічна доля на оминула і родину Софії, за участь в ОУН німці стратили її чоловіка, а через кілька місяців, змушені були тікати з Івано-Франківська. Але потрапивши під обстріл, загинули, а їхній син повернувся в єдине місце, де міг знайти прихисток – до української вчительки музики і вона змогла відкрила йому свої двері і серце.
Але каральна радянська система та ненажерливість російської ненависті не лишила їй шансу та позбавила можливості виховувати як свою доньку так і сиріт, до яких прикіпіла серцем. Німецького хлопчика розстріляв радянський солдат. Дівчат відправили до дитячого будинку, а Софію в Сибір. І лише майже через 40 років вони зустрінуться...
Фільм чудовий, дорослу Терезу зіграла чарівна Оксана Муха, талановита українська співачка з неймовірним голосом, що зачаровує з першої секунди.
Але, на жаль, без ложки дьогтю ніколи не обходиться. Керівництво кінотеатру "Портал" чи то свідомо, чи то зовсім не думаючи, поставило прем'єру фільму у зручний час ну, хіба, що у вихідні, бо більшість громадян з понеділка по п'ятницю об 11-45 працюють. У мене дуже сильно напрошується риторичне запитання: це щоб якомога менше глядачів змогли подивитися цей фільм???...
Ганна Шевченко