Потерпілий – мешканець Оренбура, він виїхав з батьком і дівчиною в Єгипет, утік від мобілізації, купив там квартиру в елітному будинку і чудово себе почував, пірнаючи в коралових рифах. На його біду ні в чому не повинна тигрова акула ростила там своїх дитинчат. Зараз в Червоному Морі сезон народження акулят у тигрових акул. Малеча ховається від хижаків на мілководді в коралових рифах, а мати акула їх захищає і вчить полювати протягом перших двох років їхнього життя.
Коли русотуристо приперлось до неї в дім, реакція акули не забарилася. Якби ми, українці, так реагували на все московське всі роки з часів незалежності, то на наші міста сьогодні не падали би фашистьскі бомби. А якби ми на Московію реагували так завжди, то її б зараз не існувало.
Хочеш щоб Україна жила – будь як акула.
Катерина Запорожець
P.S. Цей текст викликав в інтернеті неоднозначні оцінки – від захоплення до осуду: це, мовляв, прямий заклик до вбивства невинних людей. Але не варто сприймати буквально. Тут не йдеться про військове протистояння. Якби ми нетерпиміше ставилися до всього, що робила московія, щоб перетворити нас на малоросів, принизити нашу культуру, стерти ідентичність, аби уміли захищати свій культурний та інформаційний простір, то, можливо, спокуси розпочати віійну у ерефії й не виникло б. Але в історії немає умовного способу. Чи станемо акулами в майбутньому?