Це сакраментальне уже для нашого славного, але останніми роками приниженого круговертю директорів, театру постало знову. Заяву про звільнення за власним бажанням подав попередній виконувач обов’язків директора театру Антон Шурпік.
Те, що він тимчасовий на цій посаді, було очевидно із самого початку. Схоже, що його просто використали, як підставну фігуру у більшій грі навколо керівництва театру. Хто веде цю гру? І чого вона варта? Адже театр – це не великий бізнес, де крутяться мільйони. Та, виходить, хтось власні амбіції оцінив не дешевше.
Виконувачем обов’язки директора Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Марка Кропивницького призначено головного режисера Антона Меженіна. Чому не повернули Вандрашека? Це пояснили так: «У позові щодо поновлення останній вказав відповідачами Кіровоградську обласну раду та безпосередньо театр. Втім, рішення про його прийняття на посаду директора театру приймав особисто тодішній голова Кіровоградської обласної ради Сергій Шульга, про звільнення – чинний голова обласної ради Юрій Дрозд. Суд у свою чергу не виконав вимог цивільно-процесуального законодавства України та не вказав, хто ж саме відповідає на зазначену вимогу позивача. Враховуючи перелічені недоліки, ще в серпні 2024 року Кіровоградська обласна рада звернулася до суду першої інстанції із заявою «Про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий документ, виданий судом». Судове провадження за відповідною заявою нині перебуває на розгляді Кропивницького апеляційного суду».
Дуже змахує на звичайне бюрократичне словоблуддя. Чи не стане і Антон Меженін черговою підставною фігурою?
А тим часом Наш театр знову «прославився». Громадська діячка і волонтерка Інга Дудник зауважила, що наш театр пропонує "…новий шедевр від режисера світового рівня Дмитра Рачковського, вистави якого віддані фанати прагнуть бачити знову і знову".
«Театр Корифеїв, ви це серйозно? – запитує у ФБ пані Інга. – Чому не презентуєте постановника, як засновника «російського незалежного театру», художнього керівника московського незалежного театру в Луганську, як людину, за якою тягнеться шлейф руського миру? Вам весело чути зі сцени про "супертьолок"?»
У театрі відповіли, що вони, мовляв, тільки віддають приміщення в оренду, а усе визначає попит на квитки. Що ж, на «тьолок» попит був і буде завжди. Але завдання театру створити таке мистецтво, яке б підносило душу і мало попит. Нелегко? Але корифеям вдавалося…
Світлана Орел