Коли автомобіль на смерть збиває пішохода – це знищує одразу кілька життів. Життя людини, що загинула. Але, я впевнений, це докорінно змінює і життя водія. Я вже мовчу про рідних і пішохода, і водія.
Навіть, якщо водія не посадили. Я дуже сумніваюсь, що є адекватні люди, життя яких не змінюється докорінно після такого. Взагалі, навіть страшно уявити.
Відповідальність та вина завжди більша на водієві. Але однак не слід забувати, що питання безпеки – питання кожного з нас. Якщо ти пішохід – тобі варто подбати про свою безпеку.
Навіть, коли більшість вулиць освітлювалася, помітити в темну пору доби пішохода, який не робить себе видимим – дуже важко. Особливо в темному одязі. Це просто сюрприз для водія: неочікувано з'являються перед очима пішоходи, коли до них залишається кілька метрів (щоправда, приємність такого сюрприза – сумнівна).
Зараз – тим більше. Дороги в місті темні. Пішоходи стають зовсім невидимими. Для своїх, для українських водіїв.
Я, коли виходжу з роботи в темний час, – надягаю на рукави куртки резинки з світловідбиваючими елементами (на замках рюкзака – взагалі не знімаю з замків брелоки з такими саме елементами). І до того – в руках завжди ліхтарик. Ліхтарик з акумулятором, щоб можна було підзаряджати.
Якщо я йду через пішохідний перехід, я його обов'язково вмикаю. Так само, якщо я вимушений іти по дорозі, де можуть їхати автомобілі.
На тротуарах – то вже по ситуації.
Цього вимагають Правила дорожнього руху, яких дотримуватися мають всі учасники руху, а не лише водії. Цього вимагають просто правила безпеки – треба зробити себе видимим для водіїв.
І я вирішив нагадати про те, що це дійсно слід робити.
Андрій Гардашников
На фото: неосвітлений Київ