Мої друзі і я хочемо подякувати всім небайдужим людям, сусідам, хто відгукнувся на нашу біду, хто підтримує морально та фінансово, хто порадами, хто матеріалами, хто добрим словом. Дуже усім вдячні!
Нагадаю, що в ніч з 24 на 25 квітня було вчинено акт вандалізму і жорсткокості. Олександр Лисов, який неодноразово погрожував зламати лавочки і столик, вночі розтрощив на друзки те, що діти робили своїми руками за свої власні кошти. Спиляв абрикосу біля лавочок, зламав лавочки. Ми викликали поліцію, Лисов все заперечував і вдавав з себе хвору немічну людину. Та коли поліція поїхала, Лисов підійшов до дітей, розсміявся в лице і спитав: " Ну, как там лавочки?" Жорстокий цинізм цієї людини зашкалює та не вкладається в голові.
Наша країна зараз переживає важкі часи, ми повинні гуртуватися, та відбудовувати країну. Нині зриваються маски і можна побачити справжнє обличчя людини. І я дуже радий: нарешті люди побачили, що ховалося за маскою Лисова. Такі підлі, жорстокі, цинічні вчинки робить російська армія. Лисов уподобився російській армії, він знищує дерева, незаконно загарбує землю, руйнує дитячі лавочки, дитячі мрії, розтоптав дитячі серця.
Лисов зламав наші лавочки, але не зламав наш бойовий дух! Бо ми справжні українці, ми патріоти своєї землі і ми НЕЗЛАМНІ! Ми, прогресивна українська молодь. Ми відбудуємо лавочки, зробимо своїми руками ще краще, ніж було! І ніякий Лисов нам не стане на заваді, бо ми боремось за правду, справедливість і наше світле майбутньє! Правда переможе і Україна переможе!
У ході розслідування спливають неприємні факти. За часів свого депутатства Лисов зі своїми поплічниками роздерибанили землю по всьому місту. Лише у нашому дворі у центрі міста Лисов незаконно заволодів трьома ділянками землі на прибудинковій території, іще багато ділянок і гаражів по місту, розповіли депутати, які голосували проти Лисова, під час дерибану землі. Дуже прикро дізнаватись, що в центрі міста кожен сантиметр землі вже незаконно вкрадений і перепроданий. І дітям немає де побудувати майданчик, бо біля будинку вже кожен сантиметр землі – це вже не прибудинкова територія, а чиясь власність! Але це реалії сьогодення.
Я дуже сподіваюся, що в Україні нарешті припинять ці ганебні дерибани, та визнають незаконними права власності на землю, яка апріорі не може продаватися, бо є прибудинковою територією. Але це для нормальних звичайних людей – прибудинкова територія, а для ненажерливих істот – це ласий шматок землі у центрі міста, яким треба зоволодіти, переступаючи закон, порядок, людські та моральні звичаї. Такі люди в гонитві за ласим шматком землі не зупиняться ні перед чим: і дерева спиляють, і лавочки зламають, і дитячі мрії розтопчуть. Лисов вже зріла людина, але досі не зрозумів простих речей, що крім незаконно присвоєних земельних ділянок, гаражів, автівок, квартир, грошей, є речі на порядок вищі – це честь, гідність, совість, милосердя, людяність, доброта.
Але, не зважаючи на труднощі, ми будемо рухатися вперед, до перемоги, будемо будувати, вчитися, мріяти, робити добрі справи і вірити в добро, світле майбутнє та перемогу! Бо ми – справжні патріоти своєї землі! Ми– українці! І ми – НЕЗЛАМНІ!
СЛАВА УКРАЇНІ!
Богдан Дунай