Це цікава, журлива і водночас лірична історія невеличкого клаптика землі рідного міста. Почну її з року 1987-го. Саме тоді на перетині сучасних проспекту Володимира Винниченка і вулиці Шульгиних збудували 9-типоверхівку. У її торці до сусіднього 14-типоверхового велета висадили у два ряди гарні липи, між ними обладнали своєрідну альтанку з розкішним квітником, дерев’яними лавками.
Тут любили відпочивати дорослі і діти, вдихаючи чародійні аромати квітучих лип і приймаючи лагідні сонячні промені та подих вітерця з Інгулу, що струменить зовсім неподалік… Та минуло якихось років з 25 і чудовий куточок відпочинку став жертвою ненаситних нових українців, як їх у ті часи називали, або т. зв. бізнесменів-прихватизаторів. Хтось з таких ділків і поклав око на ласий шматок території. Що він хотів там спорудити – знає тільки він. Однієї темної літньої ночі зграя невідомих спиляла усі 12 красунь-лип. Спроби місцевих жителів з допомогою обласної прокуратури та ОДА покарати злочинців були марними. Більше того, нам не дозволили посадити нові деревця, бо цього не хотіли нові господарі того ласого шматка міської землі… Не доглянута, занедбана розвалилася й у бур’янах утопилася альтанка…
…Непомітно спливло кілька літ. Жителі примирилися з руйнацією і брудом біля будинку. А ось природа! Вона вкотре нагадала, що ми, люди – лиш завдяки їй існуємо на цьому світі. Більша частина липових пнів згнила, загубилася серед бур’янів. А чотири, ті, що біля самої стіни будинку, немов Сфінкси казкові, відродилися. Та ще як!!! У висоту обігнали навіть своїх однолітків, перетворилися на колишні красені-липи. І не по одному стовбуру мають – 10-12… Словом, модернізовані гігантські дерева-кущі. Величні, зелені, гарні… На зло агресивним «бізнесменам» виросли. Навіть ровесниця-липа біля 14-поверхівки поступається незвичайним кущам! Слава природі! Краса продовжує дарувати нам радість… До альтанки руки не доходять. У людей – володарів природи…
Юрій Матівос