На фото – відбиток ракоскорпіона, найдавніший предмет палеонтологічної колекції обласного краєзнавчого музею. Ракоскорпіо́ни — ряд вимерлих морських членистоногих, належних до класу меростомові. До цього класу належать найбільші членистоногі, які коли-небудь існували на Землі. Їх розміри коливалися від 10-20 см до 100–250 см. Відомо близько 300 видів цих істот. Найбільшим із відомих ракоскорпіонів був єкелоптерус рейнський, який досягав 2,5 м у довжину.
Ці хижаки населяли не тільки моря, а й солонуваті та прісні водойми палеозойської ери (541-252 млн років тому). Деякі активно полювали, інші нападали на здобич із засідок. Активне полювання було характерне для невеликих видів, тоді як крупні ракоскорпіони харчувалися повільними істотами. Клешні слугували для хапання й утримання здобичі, проте не були достатньо сильні, щоб проламувати панцирі таких жертв, як трилобіти. Невідомо чи були хеліцери ракоскорпіонів отруйними, як у сучасних скорпіонів чи павуків, споріднених з ними. На відміну від сучасних скорпіонів, їхні хвости були гнучкіші в горизонтальній площині, ніж у вертикальній. Тож ракоскорпіони могли убивати здобич чи захищатися, завдаючи бокових ударів.
Відбиток ракоскорпіона, що експонується у відділі природи обласного краєзнавчого музею, поповнив палеонтологічну колекцію в 1971 році. Знайдений цей предмет у кар’єрі по видобуванню трепелу, що знаходиться поблизу с. Первозванівка Кропивницького району. До обласного краєзнавчого музею його передала співробітник Кіровоградського механічного заводу, лаборант Парфьонова.
Обласний краєзнавчий музей