«Давайте розкриємо карту»! – пропонується ось у цій http://chas-time.com.ua/liudyna/davajte-rozkriemo-kartu.html статті. А давайте! Там авторка вибрала назви населених пунктів Росії, які не те що на карту вміщувати, а навіть вимовляти й читати незручно, якщо ви людина елементарно культурна. Тухлянка, Червоєды, Мусорка, Моча – це ще відносно пристойно… Там наведено чимало двозначних і грубо лайливих назв. Топоніми дають уявлення про менталітет людей, котрі жили чи живуть тепер у даній місцевості. А що з цим в Україні?
Якщо без карти, то свіже око і вухо можуть спантеличити звичні нам Херсон, Коростишів, Крижопіль, Куяльник та Харків. Якщо з картою, то всю Україну моніторити довго – зупинюся на деяких незвичайних назвах населених пунктів сусідніх з Кіровоградщиною областей.
Вінниччина. Не дуже приємні асоціації викликають Кисляк, Кунка, Чортория, Пологи, Посухівка. З усмішкою сприймаються Важне, Серби, Винокурня, Канава, Саша та Серединка. На позитив налаштовують зоологічні топоніми Бджільна, Конищів, Борсуки, Качківка, Кобильня, Медвеже Вушко.
Черкащина. Негативний відтінок мають Гнилець, Пединівка, Сатанівка. Досить милі тваринні Чайківка, Сарни, Чижівка, Вовчок, Львівка, Жаботин, Гусакове, Синиця, Сичівка, Журавка. Прикольні Тубільці, Петрушки, Деньги, Криві Коліна, Баландине, Політвідділовець (перйменоване на теж сумнівний Малий Затишок), Ашанівка (невже мережа супермаркетів підметушилася?), Половинчик, Пальчик, Шампанія.
Полтавщина. Не надто миловзучні Пізники, Кейбалівка, Кобеляки; некомпліментарні Жабки, Дубина, Велике Болото, Пришиб; трохи смішні Гребінка, Їжаки, Жуки, Зайці та Бригадирівка.
Дніпропетровщина. Тут лише Кривий Ріг, Кочережки та Одрубок містять певний негатив, а решта дає привід для веселощів: Ранній Ранок, Плугатар, Гроза, Мінеральні Води, Пахар, Звізда, Прапор, Домоткань, Культура.
Миколаївщина. Негативний присмак несуть у собі Неудачне, Висунськ та Кумарі. Ні з чим не переплутаєш такі оригінальні назви, як Курячі Лози, Півні, Загальна Користь, Водокачка і Гражданка.
Одещина. Не дуже приємні сенси причаїлися у назвах Коблево, Ширяєво, Нестоїта, Сирітське Перше. Зате яке задоволення одержуєш від топонімів Майори, Нерушай, Флора, Борщі, Машенька, Ковбасова Поляна, Секретарівка, Дивізія, Плачинда, Обжиле, Амури, Бугай, Олег.
І нарешті Кіровоградщина: Змійове, Крикунка, Льодяне, Мишоловка, Дача, Соломія, Борщова, Маріуполь, Олімпіадівка…ну от хіба що Аудиторівка вражає. Якщо топоніміка розвиватиметься у цьому напрямку, то скоро можуть появитися і Менеджерівка, Маркетологівка та Франшизівка.
А коли серйозно – нецензурних, брутальних і фізіологічних топонімів у шести областях України практично нема. Тут ми безнадійно відстаємо від російського набору зі статті «Давайте розкриємо карту». І це той випадок, коли своєму програшу варто лише радіти.
Ніна Даниленко