Останній день жовтня, здається, у всьому світі перетворюється на божевільню – Хелловін. Одних це веселить і приваблює, інших жахає. Свої міркування з приводу Хелловіну у блозі під заголовком "10 порад на вечір від священника, який не боїться Хелловіну" виклав Тернопільський священник, протоієрей Євген Заплетнюк. Отож,
- Ви маєте знати, що в час культу споживацтва нас чекає неймовірна кількість нових, суто комерційних свят. Ні день Святого Валентина, ні Хелловін чи навіть комерціалізація Різдва (о Боже!), з його безмежними знижками на все на світі, не мають нічого спільного з релігійним, і навіть із антирелігійним життям людини. Це просто речі, які створені для отримання прибутків. І не більше. Мені здається, не варто вплутувати тут ні добрі сили, ні злі. Хоча, нашкодити може все. Пригадуєте новину про те, як жінка вдавилася освяченою ковбасою на Великдень?
- Злі сили – це реальність така ж сама, як сили добра. Однак, їхнє типове зображення в мистецтві доволі хибне. Внутрішньо вони дійсно чорні, рогаті та страшні. Все ж, майте на увазі, що для того, щоб ви почали служити злим силам, вони мають бути не смердючими цапами з брудними ратицями. Я просто впевнений у тому, що сатана пахне гарними дорогими парфумами, носить коштовні запонки й білосніжну сорочку. Біблія прямо каже, що сатана прикидається «ангелом світла». Відрізнити його від ангела Божого нецерковній людині неможливо. У наш час диявол не боїться відвідувати храми, і навіть може зайти у Вівтар. Він усюди свій. І чомусь я думаю, що робити це при наявності копит і рогів йому не дуже зручно. (На дозвіллі погугліть, хто не бачив, картини Глазунова “Христос і антихрист”, і добре подумайте про її зміст).
- Деякі люди, навіть т.зв. “церковні”, переконані в тому, що діти, які весело зустрічають Хелловін – дияволопоклонники. Безумовно, люди, які захоплюються служінням дияволу є всюди. Всюди, де існує диявол і де існують люди. І вже напевно, вони є там, де святкують Хелловін. Однак, особливої впевненості в тому, що серед дітей які вимагатимуть у вас цукерки в обмін на життя, сатанистів буде більше ніж у місцевій спілці філателістів, у мене явно немає.
- Сатана любить ставати причиною реальних суперечок. Очевидно, йому більше до вподоби не те, що діти чіпляють собі ріжки і сміються зі злих сил, а те, що дорослі без почуття гумору ведуть реальні війни за чи проти цього святкування. Він бачить, що лише фанатики до нього ставляться з максимальною увагою. І йому це страшенно до вподоби. Правду кажучи, йому дуже важливо, щоб наступна проповідь вашого священника була не про Спасителя Ісуса Христа, а про диявола і про Хелловін. Поганого безкоштовного піару не буває, чи не так?
- Найбільша шкода від Хелловіну не релігійна, а культурна. Очевидно, що здоровіші, довершеніші переконання завжди прагнуть поглинути неправильні та незначні. Пригадайте веселі святкування на збитошного Андрія. Наші, завжди добрі та дотепні розваги сьогодні несправедливо забуті, віддаючи кубок першості всіляким Хелловінам і Валентинам. Тож, оскільки наші рідні, національні святкування аналогічного змісту зникають, а чужоземні з’являються, це означає, що ми стали слабкими й майже готові капітулювати, як окрема нація. Ось чого треба боятися.
- Ще маю вам сказати, що різниці між чортами на Хелловін і чортами з українського вертепу (чи з інших подібних обрядів) немає жодної. Вони в обох випадках ясно представляють злі сили, а при цьому немає ніякого значення зміст сценарію, за яким вони виступають. Тож, якщо одні й ті самі люди категорично відхрещуються від чортів Хелловіну, а чортів із Вертепу приводять навіть до храму Божого – в них явні проблеми не лише з почуттям прекрасного, але й із логікою. Хоча, безумовно, українські чорти значно патріотичніші та серцю миліші.
- Батьки, які забороняють нині своїм дітям вирізати очі з гарбузів саме з релігійних мотивів, мають проявити свою християнську послідовність і почати, нарешті, розвивати своїх дітей іншими, корисними для душі та тіла речами. Вечір Хелловіну – це чудова нагода згадати про те, що батьки це не лише джерело вічного стресу та неврозів для дитини, але й найближчі для них люди на планеті. За це високе та почесне звання треба боротися не ремнем, а обіймами та своїм “згаяним” на них часом. Не крадіть у дітей дитинство. Дозвольте їм гратися та відпочити, перед дорослим життям. Все, що ви не додаєте своїм дітям у дитинстві, вони будуть наздоганяти в дорослому житті. Не факт, що це зможе вилікувати ваш психіатр. Можливо, треба буде їхати десь до Києва чи за кордон.
- Як правильно ставитися священникам до такого свята? Про що говорити на проповідях і повчаннях? Для початку, варто перестати істерити. Саме ваша паніка перетворює це комерційне свято в релігійне. Це ви переносите його з магазинів і супермаркетів до своїх храмів, там надаєте їм власного богословського змісту, обмеженою лише вашою власною тупістю. Якщо люди тридцять років будуть ходити до храму до священника, який панічно боїться Хелловіну, але нічого не знає про аскетику, вони стануть такими ж недалекими, як і їхній наставник. Ділитися можна лише тим, що маєш сам. Власною тупістю, на жаль, також.
- Як правильно ставитися до цього дня мирянам? Майте на увазі, що однією з надзвичайно тонких спроб диявола (справжнього диявола, а не того, з супермаркету) є приспати вашу пильність, показувати щось по-сектанськи, лише одним боком. Боїтеся гріха та поганих стосунків із Богом? Якщо так, то маєте знати, що в світі диявол – не єдине джерело гріха! Святі Отці пишуть, що ними є ще видимий світ, який лежить у злі, і навіть, ви самі. Як багато людей захоплюються зовнішньою боротьбою з дияволом, не помічаючи, що вони давно вже самі стали дияволом для інших. Навіть своїх родичів і друзів!
- Можна спробувати виправити це. Можна, але це не входить у рівень розвитку людей, які звикли лише все критикувати. «Не знаю як, але не так». Те, що колись у нашому народі всіляко висміювалося, нині стає трендом і діагнозом. І це, насправді, дуже сумно. Направду, як священнику, наявність у цьому світі ідіотів мене засмучує багато більше, ніж існування Хелловіну.
Підготувала Ольга Руда