Я хотіла написати про «Оскар», ключовою думкою в якому мало прозвучати, що ми на нього досі зважаємо (більше ніж на інші кінопремії), бо він "розставляє акценти". І вже занесла руку, але в останню мить змінила думку. Я хочу поставити інший акцент.
Один з військових (напевно, він командир чи парамедик) щойно на радіо розповів, що ЗСУ відбили одну з позицій на фронті і там у підвалі знайшли нашого бійця, якого два місяці тримали в полоні. Не те що в полоні, полон передбачав би, що його обміняють... А росіяни його просто закрили і не давали ні їсти, ні пити, нічого.
Він був поранений у ногу і якось зміг сам залікувати собі рану. Але коли його знайшли, це був лише набір кісток, ця людина була виснажена настільки, що не могла ні ворушитися, ні говорити... "Я думав, що це якийсь дуже старенький дідусь, і дуже здивувався, коли потім виявилося, що йому всього 27 років..."
Він вижив лише тому, що один з російських солдатів, коли була його зміна чергувати (не щодня, звісно), давав йому частину свого сухпайка. А пив він антифриз (я навіть не знаю, що це). Всі інші полонені українські військові в цих умовах померли – одні від ран, інші від голоду.
Навіщо робити таке з людьми? Якщо ви маєте їх вбити, то вбийте швидко. Якщо ви маєте їх обміняти – то чому морите голодом?
Катувати інших, щоб просто цим насолоджуватися... Це психічне порушення. Ми воюємо із садистами. Вони кажуть, що їхня основна мета – це території. Неправда. Достатньо подивитися на захоплені території "ли-ни-ри і ди-ни-ри", які їм нафіг не потрібні. Їхня основна мета – завдавати болю, розчавити, підкорити і змусити благати про пощаду.
Його знайшли вчора. Не місяць, не рік назад. Вчора, коли ви жили свій звичний вихідний день, а організатори прикрашали залу для вручення "оскарів", коли утрясали останні нюанси, хто де сидить і хто за ким виступає...
Ті самі організатори, які вже вдруге вирішили, що не дозволять президенту України виступити на цій церемонії. Бо він безсовісно змістить акценти. Замість абстрактних загальнолюдських цінностей раптом поверне всіх на грішну землю і скаже: "Ось тут, у вас перед очима, вбивають людей за те, що вони українці. Це геноцид, і він відбувається не на Пандорі, а тут і зараз, на Землі. Прямо на ваших очах".
Але організаторам не хотілося таких акцентів.
Ну. а як після такого вручити «Оскар» росіянам, а українцям – не вручити?
У них свої акценти.
Якщо гільдії кіноакадеміків не цікава боротьба цілого 40-мільйонного народу за своє виживання, то напевно нам теж уже час втратити до них цікавість.
Не той уже «Оскар». Його акценти сильно розходяться із нашими. Фільм, який цього року назвали "найкращим", я не змогла додивитися навіть до половини.
Надія Паливода