Одне з найстрашніших місць у Кропивницькому – це ЖЕК №4

Це такий Бермудський трикутник, тільки тут зникають не кораблі, а люди. Від них є лише тіні, без душі, без емоцій. Тільки оболонка, яка на тебе дивиться, як на порожнє місце, і ти відчуваєш, що теж зникаєш тут.

Це я так вирішила встановити автономне опалення. От надворі мороз, у вас тепло? А в мене батареї холодні, як лід. Я вже й звикла ходить в 5-х кофтах, 3-х штанах і спати в шапці. Аж виявилося, опалення включили ще два тижні назад, а я й не знала. На моєму стояку лишилося нас тільки двоє з центральним – я і квартира на першому поверсі.

Треба оббігати сім кіл пекла (по кілька разів), щоб розвоздушити труби: заявку в ЖЕК, слюсар ЖЕКа неясно коли прийде, бо черга, сусіди на верхньому поверсі на роботі, нікого нема вдома, тому слюсар, плюнувши, йде, заново – заявка в ЖЕК, бігання за сусідами з проханням бути вдома, не факт що вони будуть, бо неясно коли прийде слюсар.... І тд, по колу.

І навіть коли вдається розвоздушити ті кляті батареї – в них пару ребер теплі, а все решта холодне, бо вони старі й іржаві, забиті іржею і повітрям, їх уже не полагодити, тільки викинути.

Взяла дозвіл в міської ради на автономку. Знайшла фірму, що робить автономку, оформила з ними документи, зробили заміри, обрахунок, дала гроші на завдаток. Залишається що? Так, ЖЕК №4.

Саме він має злити воду зі стояка, щоб можна було відрізати батареї. (Та в них навіть води нема!!! батареї порожні й холодні, в них одне повітря) Слюсар уже приходив – труби з кранами знаходяться в чиїхось підвалах під замками, тому він, плюнувши, пішов.

Я мусила йти в ЖЕК до замначальника Тетяни Вікторівни, питати, що робити з цими підвалами, я ж не знаю, які саме підвали і чиї вони. Вона відправила мене ходити по квартирах і питати. Методом дедукції через годину я таки знайшла, чиї це підвали, і жителі, слава тобі Боже, навіть погодилися надати до них доступ.

Я в ЖЕК до Тетяни Вікторівни.... А вона вже не дає дозвіл, всьо.

– ЧОГО???

– Бо так. Зараз ми не будем нічого зливать. В кінці опалювального сезона прийдете.

– Але ж ви казали.... Я знайшла, чиї то підвали...

– Всьо.

– Я не можу автономку встановити...

– Прийдете в кінці опалювального сезону.

– Так в мене батареї холодні, я буду всю зиму мерзнути.

– Ну і шо.

– Але ж....

– Досвіданя.

****

Я так і не зрозуміла, що змінилося в Тетяни Вікторівни за годину, але я зрозуміла, чому переважна більшість людей в нашій країні злі. Бо їх щасливе нормальне життя залежить від того, який настрій буде в Тетяни Вікторівни.

А в Тетяни Вікторівни дуже часто настрій поганий.

**********

Куди ще можна звернутися?

Надія Паливода


Надрукувати   E-mail