Ініціатор перейменування обласної краєзнавчої премії, яка носить нині ім’я Володимира Ястребова, Юрій Митрофаненко публічно (у ФБ) піддав сумніву – чи не приховують прихильники цієї назви премії останню відповідь УІНП?
Ось що він написав: «Питання про перейменування премії було піднято на засіданні профільної комісії Кіровоградської обласної ради 11 березня 2026 Члени комісії ухвалили рішення звернутися до Українського інституту національної пам'яті, щоб отримати висновок з цього питання. До Українського інституту національної пам'яті за роз'ясненнями з приводу чи належить постать Ястребова до символів російської імперської політики звернулася також Кіровоградська обласна рада, а також прихильники збереження імені та прізвища Ястребова в назві премії.
Головою інституту нині є Олександр Алфьоров – колишній боєць легендарного полку "Азов", кандидат історичних наук. У травні 2026 р. рішення комісії з'явилося на сайті Українського інституту національної пам'яті, структурного підрозділу Кабінету Міністрів. У висновку сказано: « …діяльність В. Ястребова має ознаки пропаганди російської імперської політики в тлумаченні Закону та підпадає під пункт 1 частини першої, а також підпункт «г» пункту 4 частини першої статті 2 Закону. В. Ястребов належить до осіб, які «публічно, зокрема в медіа, у літературних та інших мистецьких творах, підтримували, глорифікували або виправдовували російську імперську політику, закликали до русифікації чи українофобії». З огляду на це об’єкти (географічні об’єкти, назви юридичних осіб та об’єктів права власності, пам’ятники і пам’ятні знаки), присвячені Ястребову Володимиру Миколайовичу (1855–1898), зокрема й назва Кіровоградської обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова, відповідно до частини першої статті 2 Закону належать до символіки російської імперської політики, а наявність у публічному просторі об’єктів, присвячених В. Ястребову, є пропагандою російської імперської політики».
При цьому, ясна річ, «…обмеження не поширюються на дослідження діяльності та творчої спадщини Володимира Ястребова, зберігання, купівлю/продаж, читання видань його творів, експонування пов’язаних з ним предметів та документів у музейних закладах тощо».
Прихильники "новоросійського історика, археолога та етнографа" Володимира Ястребова (він так сам себе називав) оскаржили це рішення і просили комісію обласної ради не ухвалювати ніяких рішень до відповіді на скаргу!
Пройшов місяць: і.... фаховий висновок експертної комісії є на сайті УІНП, тобто зберігає свою юридичну силу! Отже, припускаю, що відповідь "новороси" від азовця Алфьорова отримали, але приховують її».
А тим чпсом Історик Микола Тупчієнко опублікував спогади Наталі Бракер про Володимира Ястреболва. Йдеться про те, якою доброю і співчутливою людиною був Ястребов, як він, сам перебуваючи у скруті, допомагав іншим. Одним словом, на городі бузина, а в Києві дядько. Хіба хтось перекреслює чи очорняє людські риси Володимира Ястребова? Так само і його наукову спадщину (у висновку УІНП це теж підкреслюється.) Але в Україні не мають бути публічним взірцем імена тих, кого присилала сюди імперія поширювати свій вплив.