…У суботу я шукала нотаріуса, який екстренно може зробити нотаріальну копію. Але ситуація трохи перегралась і термін продовжився до понеділка. Тож пішла собі спокійно до найближчого нотаріуса на своєму районі. Треба було зробити завірену копію посвідчення УБД (учасника бойових дій) брату, щоб носив із собою замість оригінала (не ризикуючи втратити чи якогось пошкодити). Вже не вперше так робимо.
Так от, заходжу до кабінету, пояснюю, що і як хочу, акцентую на тому, що копія має точно збігатися з розмірами оригінала і щоб всі печатки і нотаріальні написи на звороті вміщались чітко по розміру. Бо документ ламінуватиметься і людина буде носити у звичайній обкладинці для УБД (ще й показую приклад минулої копії).
Мені кажуть: "100 гривень, готівкою". То йду собі до банкомата, вертаюсь і бачу: документ, м'яко кажучи, більший за оригінал, майже на третину аркуша А4... Питаю, чому вона так зробила? Невже я просила щось дивне і в чому була складність поставити печатки таким чином, щоб цей документ було зручно тримати при собі людині на війні? На що нотаріус відповідає "Ну, от так і носити. Я зробила все згідно норм"....
Я чесно не знаю, як моє прохання суперечить нормам і чи професійність виключає людяність.... Уявила, як "зручно" носити оте одоробало в кишені, коли ще маєш думати про кулі над головою.
Переробляти відмовилась і просто розірвала папірець. Це було максимально неприємно і образливо.. Якось до такого була не готова. Але мала швидко знайти іншого нотаріуса. І знайшла на сусідній вулиці. Дивно, але її професійні норми і стандарти ніяк не завадили виконати моє просте прохання. Людина так ретельно придивлялась, щоб все збіглося точно за розмірами оригінала. Ще й відмовилася брати повну суму. Сказала, що для документів військових це коштує лише 30 гривень. І я знову була в шоці за останні пів години. Та вже від радості))). Я дуже вдячна Колос Наталії Вікторівні. Тепер точно знаю, до кого буду ще звертатися.
Ім'я «прихильної до норм» писати не буду. Бо це не заради хейту чи осуду. Це задля нагадування, що багато чого пізнається на контрастах, що гарних людей більше (принаймні в моїй світоглядній парадигмі). Це також нагадування самій собі про те, що професійність таки ніяк не має виключати людяність.
Анастасія Квятик