Путін убив жінку у нашому Дендропарку

Минулого тижня місто сколихнула звістка: із колеса огляду, що у Денропароку, випала і вбилася жінка. Найперша думка – ось як дотримуються там правил безпеки. Але досить швидко стало відомо, що знайдено її передсмертну записку, де вона просить нікого не звинувачувати у своїй смерті і стверджує, що винні тільки путін і руській мір. Тобто життя вона позбулася сама і свідомо. Ясна річ, відповідні служби однак перевіряють дотримання правил безпеки у Дендропарку.

А наша авторка Надія Паливода стала свідком цієї сумної події. Ось що вона написала у ФБ: «Я настільки везуча, що в момент падіння жінки з колеса огляду в Дендропарку я якраз проходила повз, за 8-10 метрів. Вона загинула миттєво, без жодного крику. Кажуть, що це було самогубство і при жінці знайшли записку: "Прошу нікого не звинувачувати..."

Я йшла в навушниках і слухала радіо, почула глухий гучний звук позаду себе, потім побачила, як побігли, кричучи, дівчата-працівниці парку, показуючи на щось незрозуміле яскраво-рожеве, що лежало біля колеса огляду на газоні.

Я сподівалася, що це щось упало технічне, може, шматок тента. Дівчата не підходили, боялися. Через 2-3 хвилини до "рожевого" підійшов хлопець, напевно адміністратор. Він не торкався тіла і не нахилявся до нього, але з його лиця було зрозуміло, що людина нежива. Він відійшов, і всі вирішили за краще чекати швидку.

Після швидкої прибуло й багато поліції, не менше кількох десятків поліцейських. З того, що швидка не спішила їхати, а стояла там, з поліцією, було ясно, що спішити вже немає куди...

Я, ідучи звідти, одразу подумала про самогубство. Бо, по-перше, якби це був нещасний випадок, людина б кричала, падаючи. По-друге, вона би падала всередину колеса, в механізм "зірочки", а не за кілька метрів від нього, що явно свідчить про навмисний стрибок.

Ну і чому жінка пішла на колесо сама, а не з кимось – з дітьми чи близькими?

Це тільки мої припущення. Поліція має перевірити всі версії.

Але навіть не знаючи цю людину, чомусь так важко...

Не можу уявити, як там нашим бійцям, які бачать смерть кожного дня...»


Надрукувати   E-mail