Днями була річниця, як ЗСУ розпочали Херсонській наступ. У той час я робив нотатки в телефоні. Щоб не загубилися враження звичайного солдата – публікую їх без змін, як сприймав тоді, може комусь буде цікаво. Сергій Жолонько.
"29.08.22 5 год. ранку. 1-а частина взводу вийшла на забезпечення зв'язку на переправі... Встановили антену неподалік Інгульця (лінія фронту). Хлопців вже обстрілюють. Після нервів, по обіді висунулись ми (2 частина взводу) з другим телескопом. По дорозі, ще з Березнегуватого, криє ворожа арта, сотні наших бойових машин та тисячі людей йдуть до переправ... Розпочався Херсонський наступ. Візуально – друга світова. За кермом. Привезли ще одну антену, "R", S-лінк, провізію, пальне та БК... Ніч в разбитій будівлі. Обстріли не припиняються хоча б на кілька хвилин. Виставились в наряди. Взводний повернувся за обозом...
30.08.22 О шостій ранку виїжджаємо з НШ ставити другий "R" під переправу. За кермом. Під артою на пагорбі ставимо антену, важко кріпити троси, земля – каміння. Поставили. Завели..., підключили..., замаскували... Починають крити цілеспрямовано по нас..., втікаємо, дорога у вирвах, пилюка непроглядна, + наші поставили димовухи, нічого не видно, безперервно рухаються танки, бехи та різна дрібнота... Тєчік по такій дорозі та з такою швидкістю, мабуть, ніколи не їздив... Все норм... На "базі". Знаходимось на лінії роботи арти: вихід-відповідь-приход. Повертається наш "обоз". Візуально бачимо, що вони під вогнем – дорогу щільно криють орки чимось важким. Просимо хлопців зупинитись та перечекати... Все норм, вони витримали паузу та проскакують. Ховаємо авто та хлопців в якомусь амбарі...
31.08.22 Уся ніч артдуелі... В 07.42 знайшов моб. зв'язок, набрав Таню (дурень)..., в цю мить приход міни, всі ховаємося в хаті як рідні, обіймаючись на підлозі, починаємо рахувати... 5-а лягає під хату, шостої, слава Богу, не дочекались... Міняємо схованку. Перебігаємо в розбитий ангар для худоби (якась майстерня зісмородом0. Там вже знайшли Василя та Колю, перед обстрілом обоє пішли до вітру за цей ангар... Залазили (влітали) у розбиті вікна...
О 10 год. команда вигнать шишарь – притягнути якійсь БРДМ... Ще до 11 Василь заганяє в нашу схованку бойову машину. Це окрема історія...
Кожного дня з ранку та ввечорі хлопці літають на "Ниві" обслуговувати "R". Антену висунули вище..., орк насипає щиро щодня. Дизнались про двох 200-их з третьої роти, обоє молоді, один точно з Новоукраїнки, приліт в окоп. 300-х десь шестеро. Ніч традиційно непокойна, в районі переправи червона заграва.
01.09.22 Діти в школу, я в 6 ранку в наряд. День сурка з суцільною канонадою. Коли певний час тиша, починаєш підозрювати якусь пастку...
Дізналися – в бате ще один 200. О 14 год. над нами пройшов літак. Зайшов з лівого берега з нестандартного курсу, роблячи розворот над нами, відстріляв ловушки. Сумніви – чий він, зникли. Пірнули з хлопцями у колючки... За 300 м від нас вибух. Що він кинув – не знаю... Десь за 15 хвилин неподалік ще один літак – на щастя без виходу... По звуках – десь третій...
15.00., поле поруч ще горить від приходу з літака, на цьому ж місці з'являються два гелікоптери з апарелями з БК, в русі відстрілюють теплушки... Наші чи мокшанські? Колотнеча. Наші!
16.00. дізналися жахливу інфу: після того, як літак "відпрацював" по нас, далі " вдарив по позиціях 1-ої роти... 5 – 200-х, 5 – 300-х... В цій роті в мене друзі..., кажуть "френлі-фаєр"! Кому віріти – не знаю, бачу одне – повітря контролюють орки (UPD – це були рашка-літаки з Криму, розмальовані під ЗСУ).
19.00 здихались "бардака", приїхала їхня мотолига та відтягла в рембат. Викочували 7 тон з ангару руками...
...до п’ятьох 200-х додали ще одного, за день – 6. Старшина 1-ої роти розказав, як збирав клаптики тіл..., ланцюжок, жетон...
1 та 2 роти на позиціях на смерть. 3-я – дійшли чутки, що у відмову, залишають позиції. Підтверджено! Ротний в розпачі, ледве ходить, залишився без роти з хронічними хворобами в медиків....
02.09.22 Зранку команда виїхати в тил для вирішення справ, які в нормальній армії вирішують тилові пацюки. Треба! Змоталися вдвох з "Малишом", все зробили. Швидко повернулись. Ввечері проводжаємо хлопців за переправу встановлювати "R". У суцільній темноті. Всі запхнулися в один "тушкан", як шпроти + обладнання. Операція зі встановлення – окрема історія тих, хто їздив – адреналін, рештки орків та їхній запах, загроза мін, обстріли, раллі сусіда Ростика та Ярика на віджатій у своїх же коробочці – британському "Бредлі". Все вдало, повернулися до 23 год.
До нас гості. Переляканий сапер, якій написав рапорт на звільнення. На пересип – водій буханки з 1-ої роти, його авто сховали в себе. Обговорення героїв та боягузів, розповіді про пережите та побачене, особливо про загиблих. Вночі я на чергуванні... Інтенсивність обстрілів на нашій позиції зменшилась. Інтенсивність нашої арти – шалена. Гради та гармати виставляються і працюють геть поруч з нами. Нічні хаймерси – то диво! Лінія фронту змінюється. Комбат завжди на передку.
03.09.22 Їду з хлопцями знімати антену перед переправою. Все вдало. Працюємо вп’ятьох швидко. Тєчік не подвів, все вдало, нас не крили..., але переправу і роти на передку мокшанці гатять без перерви. Багато доброго кажуть про комбата та замполіта – весь час вони на передку з ротними, взводними та солдатами. Комбат – вогонь! Замполіт – повага! Сьогодні русня піддавлює, тому на прохання комбата добре валить наша арта. Та й в небі жовто-блакитні з’являються! Ввечері почався дощ, холод. Пацанам там важко, просто біда...
4-5.09.22 Дні-блізнюки: арта, літаки, якісь незрозумілі прильоти, що не поймеш з чого та якими боєприпасами палять. Починаєш плутати "вихід" та "прихід". Вночі поруч в балці прилетіла така байда, що вибухала смугою метрів 400, навкруги все було біло-фосфорного кольору заввишки понад 100 метрів... Знову якісь літаки, раша-гелікоптер евакуював свою спецуру поруч з позицією 1-ої роти... Працюють їх танчики. Хлопці на передку люто хворіють. У другій роті з'являються відмовники... До нас знову гості – сховали нашу бєху з екіпажем....знову літаки. Слава Богу – ці два дні без 200.
06.09.22 Усю ніч працювала наша арта. В 10.00. НШ + наші (Пастор, Молд., Жмер., Хакер, Балу) поїхали через переправу "Львів", демонтовувати "R" та переносити вперед. Умовно працюють три переправи: Київ, Тернопіль, Львів. Все пройшло ОК. Встановили апаратуру на ворожій позішн. Орки залишили БК, хавчик, випрані речі на сушке..., лахи на гілках, взуття... Бачили споряджену трубу з написом "Іншалла". По дорозі багато підбітої техніки з обох боків. Хлопці бачили пряме влучання в нашу а/м з БК, шо з тими пацанами – невідомо, комплект рве досі. Бачили Колю з 1-ої роти – каже, бачив таке, що не розповісти – жах... В єфірі постійна напруга. Комбат тримає ситуацію на собі, лінія фронту рухається. Усі повернулись. Готуємо другий комплект антен. В 13 год. поруч з нами заходять два орківських літаки, засипають дорогу (це 400-500 метрів від нас), далі заходять в бік переправ... Протидії їм не бачимо.
Далі, нарешті від нас уходить беха з "Генералом" з Новомиргородщини (знюхалися за два дні), в нього у доньки сьогодні 15 років, син – Азовець, зараз в полоні...
Щодо літаків – вони стартують лише з кримських аеродромів, деякі з використанням нашого забарвлення. Продовжують контролювати небо, ПВО не дістає, літають дуже низько, звуки моторошні.
Після 15-ї зайшли три наші гелікоптери та гучно відпрацювали по орках, поверталися два, маю надію, що третій, мабуть, той, шо прикривав, повернувся іншою балкою, не бачив.
В 16 заїхав Коля з 1-ої роти з "Батею". Їх вивели на відпочинок, замінила 2-га рота. Пряма мова: "Пацаны, капец, не знаю как выжил. Лежали в бетонном арыке, орки запускают "светильник", потом заходит самолёт и кладет на нас ФАБы, следом вертолеты утюжат НУРСами, потом арта и танчики..., "С" просто разорвало, он рядом рыл окоп, на "Н" попадали части тела... Штаб 34-й крыли ФАБами. Вичислили по старлинку. Их РЭБ все глушит. Квадрик выше 20 метров не поднять. Слушают нас, суки. Знают кто, сколько, какие позывные...", хтось Коляну налляв – поїхав в тил на кілька днів.
Одному з офіцерів телефонував кент з ВСП, питав, чи правда, що всю 57-му розбили? Спитали звідки така інфа, він каже, – ось сидить переді мною ваш відмовник та розказує, що вас вже немає...
20 год. приїхали розвідоси – все норм., наші просунулися вперед. Працює 24-та. Чув в ефірі "Халка", він знову щось віджав – дві "андрюшки". Його дружині кинув смс – з ним все гуд....кажуть формується потихеньку котьол десь на 20000 орків.
07.09.22 О першій ночі майже на голову 5 ФАБів. Чергував. Четвертий за 100 метрів від мене. Схоже на виверження вулкану з одночасним падінням з неба кількох залізничних ешалонів. "Жаба-гадюка" чергував на брамі, каже, що закрив собою собаку – він просто впав на Беню. Зранку роздивились вирви – по 4-5 метрів вглиб, досі запах гарі, обпалена земля, розбирали уламки... Будинок, в якому раніше ховались, луснув, вирви 15-20 метрах. Ми прикинули – 250 або 500-кг бомби....мабуть, черговий "день народження".
З доброго: зранку відпрацювали наші гелікоптери і гради. Хлопці їздили до комбата, його не впізнати – чорний, не голений, виснажений. Всі дні на передку, з його хворобами на інсуліні... Як наші повернулись, орки вчергове накрили переправу. Є інфа, що 42-й в наступі. Добре працює і 17-й. На підходах підкріплення. Навколо гупає – страшне.
По обіді знову наші вертушки, арта з обох боків гасить безперервно. Орки розбирають переправи..., йде постійний механізований рух з нашого боку. До вечора стає тихіше, але всім відомо, що це тимчасово. Заїхав Сашко "Фермер", чорний як шахтар. У нього біда – відмовники. Лише восьмеро залишилося з ним, але без 300-х – фактично четверо. Решта тупо втекли. Усі земляки, бл*. Чув як комбат сказав: роззброїти, все забрати та нехай чухають... Прийшла інфа, що сьогодні заарештували 2-х взводних з 3-ї роти. В неті ніби з'являються сльозні ролики наших відмовників, звернення до президента – нічого нового, стара пісня. Г*ндони! Одна з дружин сказала чоловіку: якщо втік з війни – додому не повертайся.
...бачив "Батю". У нього рве дах! Ховається від ротного, якась манічка.
Після 22 нас знову чимось невідомим криють.
08.09.22 Близко першої ночі отримав контузію. Не пам'ятаю час між вибухом, від якого знепритомнів та наступним. Багато "сонців", які вибухають. Страшне горіння, суцільна пилюка, втрата орієнтирів, блювота... Голова разсколюється, біль... Ворота ангара ввігнулись, їх присипало камінням. "Жмеринку" закинуло ввибуховою хвилею под шишарь. Якщо б затримався ще на секунду зовні – його б не було... Від евакуації він відмовився.
Достояв в наряді до 6 ранку, мозок не працює... Відвезли в медроту, поставили крапельниці, довго, багато, тіпає, повернули в медвзвод до "Лаванди". Гірше....далі як "по етапу" – евакуація..."