Олександрійська районна бібліотека імені Д.Чижевського (вона знаходиться в будинку, де він жив) опинилася перед загрозою ліквідації. Завдяки зусиллям небайдужих, зокрема юної читачки Аліни Шевченко, на цю проблему було звернуто увагу громадськості та профільного міністерства. Центральній районній бібліотеці Чижевського в Олександрії бути!
Прозвучала ідея створити там музей науковця-славіста і філософа.
Наскільки реально її втілити? Можливо, поєднати музей Дмитра Чижевського із інформаційно-туристичним центром, якого потребує місто?
Днями заступник міського голови Ірина Чемерис провела зустріч із представниками районної бібліотеки з метою вирішення подальших перспектив роботи цієї установи, долі книжкового фонду та працевлаштування бібліотекарів.
Участь у зібранні взяли представники районної державної адміністрації, управління культури Олександрійської міської ради, депутат міської ради й голова постійної комісії з питань освіти і науки, культури і туризму, директор Центральної бібліотечної системи, краєзнавці міста, активісти.
Обговорювалася можливість переформатування бібліотеки в музей Дмитра Чижевського та створення на її базі інформаційно-туристичного центру. Книжковий фонд передадуть до міського обмінно-резервного фонду і в подальшому його розподілять між філіями Центральної бібліотечної системи міста. Усі працівники книгозбірні можуть бути працевлаштовані в міських бібліотеках та інших закладах культури. Директор районної бібліотеки наполягає на збереженні бібліотеки, але у даній ситуація це не відповідає нормам чинного законодавства.
Вирішено було проаналізувати запропоновані ідеї і на наступній зустрічі дати ґрунтовну оцінку тим проєктам, які можуть бути створені на базі бібліотеки Дмитра Чижевського.
Думка експерта
Зима з літом зіткнулися. Вкритий павутинням минувшини погляд на те, що музей – це такий собі дорогоцінний, але нікому не потрібний фунт лиха із величезною ціною питання. У ньому лежать старі ряднинки, окуляри столітнього виготовлення, і дуже міцний замок, трохи іржавий, із написом – ГОСТ СССР!
А тепер без іронії. Реформування центральної районної бібліотеки в Олександрії відбувається таким чином, що стало публічною темою. І це добре, що влада – вперше за купу років – прислухалась до позиції активу, краєзнавців. І зокрема, вважає теж правильним, необхідність створення музею Дмитра Чижевського. Такої ж думки чимало дослідників Кропивницького і не тільки. Вчасно загадали про туристичний центр, який в теорії в місті є, а на практиці – тільки на папері.
Звісно, я тільки “ЗА” збереження фондів та їх цільового використання для жителів громади. Та думка про створення унікальної, тільки під Чижевського, бібліотеки, практично наукового рівня, мене бентежить. Це – справа великого міста – книгозбірня для вузького, навіть я б сказав дуже малого кола дослідників. Чи буде це працювати в Олександрії? Чи буде хтось відвідувати таку вузькопрофільну, необхідну для індивідуальних користувачів, бібліотеку? У мене є сумніви. І до речі такий підхід трохи схожий на “совковий”, коли єдиною улюбленою всіма ідеологією є “ленінізм” (тепер буде “чижевкізм”), а у філософії немає інших вершин, ніж Сталін та Ульянов-Лєнін (тільки Чижевський?). Над таким підходом видатний земляк, імовірно, іронізував би.
Аргументи тих, зто проти музею: це – супердорого, це – віки-вічні роботи, це – можуть зробити, але інші, суперлюди із супермізками. Порівняйте. Ти – ще дитина (це так погані батьки демотивують своє чадо), у вас – не було і немає і не буде держави (це московський Кремль про Україну), ви – не впораєтесь (це коли хочуть, щоб не було конкуренції ні в чому) і т.д. Знаймо? Але єдине, що дійсно із цих голосів варте уваги – це складно зробити і у нас немає артефактів, пов’язаних з родиною Чижевських. Тож, який музей без раритетів? Але так є і так може бути. Бо не завжди вдається зберегти артефакти, але завжди у нас може зберегтися колективна чи індивідуальна пам’ять.
Як розв’язувати проблему збереження будинку Чижевських і створення музею родини Чижевських (а можна ставити питання і так, адже батько філософа-славіста теж колоритна особистість, достатньо загадати його участь-неучасть у декабристському заколоті проти монархії, головування у місцевій владі у непрості часи)? Треба досягти балансу потреби і доцільності.
Треба максимально зберегти фонди, спеціалістів, приміщення. Що для цього слід зробити?
Створити музей в автентичній частині будинку! Дмитро Чижевський – філософ, історик філософії, дослідник і пошуковець славістики і він сформувався як особистість саме в Олександрії. І загубити це не маємо права. Ми вже втратили частину автентичного будинку – там комерційне приміщення. Красиве, гарне, але без тіні оригінального інтер’єру і візерунку історії.
Як створити музей, коли у нас немає, точніше не зберегли свого часу те, що пов’язано із Чижевським? Цифрові копії, якісне ілюстрування, мультимедійність виставкових площ, простота, але динамічність експозиції. ЗРОЗУМІЛІСТЬ її кожному, або майже кожному, хто відвідає цей музей.
Я – за культуру в місті Олександрії і кожному населеному пункті територіальної громади. Я – за те, щоб культура стала впливовою, вийшла із закутків. Але вихід у світло має бути сильним, продуманим, рішучим.
Перспективний музей Дмитра Чижевського – це сильний, складний, але вольовий і ДОРОСЛИЙ крок. Маємо попрацювати. Всі разом. Згоджуюсь допомогти, чим можу. Думаю погодяться інші дослідники минулого краю.
Синтез дієвості і мудрості, популярності і автентичності. Все це і має бути новим музеєм, у затінку Театрального скверу, біля унікального будинку Піщевича, у відбитку геометрії модерного будинку земства, потужного фасаду Театру та бюсту маршала з Олександрії.
І наостанок. Усі версії реформування нинішньої бібліотеки імені Чижевського передбачають увічнення пам’яті видатного земляка у вигляді музейної території, території пам’яті. І всі – створення музею. Це – реальна перемога. Перша, обережна перемога справжніх вічних цінностей над скороминучими. Так ми поступово прийдемо до усвідомлення того, що маємо над цим не тільки замислюватись, але й діяти. І тоді питання жити-не жити в Олександрії просто не стоятиме перед кожним другим олександрійцем.
Віктор Голобородько, член Національної спілки краєзнавців України, голова ГО “Сучасні громадські ініціативи”