То не зорі, то дивляться з темної води Дніпра утоплені душі наших воїнів…

28 жовтня 1944 – день визволення України у Другій світовій війні. День визволення від одних загарбників і зоставання під іншими. В скількох чужих війнах Україна брала участь...? Частину з них можна було уникнути або пройти меншою кров'ю.

Роком раніше (в ці дні 1943 року) йшло форсування Дніпра в районі Військового (Січеславщина). “Були тільки німі задніпровські горби, пологі схили, що зеленіли озиминою, а по схилах, по тому зеленому всюди темні цятки, цятки, цятки... Стояли гуртиком діти притомлені, причаєні під шелюгами, сторопіло дивились на той бік Дніпра, все не могли втямити: що то за цятки по зеленому? Вирви, сліди мін, сліди вибухів снарядних чи... І враз аж змоторошніли від страшної догадки: та то ж вони! В піджаках! Батьки наші!!!”. (Олесь Гончар)

В тиші сутінок дід Микола намагався переконатись, що хлопець його зрозумів. Він повторював блідому від страху юнаку:

– Іване! Чуєш мене? Коли пліт відійде від берега за півтори сотні метрів, я тебе штовхну у спину. Падай у воду, і під убитими, що поспливали, пірнай потроху до берега. На березі в очеретах полеж на спині та наберися сил. Далі обережно іди понад балкою до хутора, що у верхів’ях біля могили.

От і темінь окутала пороги. Відштовхуючись жердинами, між убитими, котрих прибила течія до берега, рушили плоти. У чорній ночі чорною водою чорні піджаки й картузи.

… на Солонянській стороні спалахують вогні…

– Стрибай, Іване! – і поштовх в спину.

Двічі Іван вибирався на берег. Першого разу піймали й знов посадили на пліт. А другого вже сам стрибав. Між водяних стовпів, колод і мертвих тіл, вдалось дістатись берега. Відлежався, а далі – у верхів’я балки до хутора. Там і ховався по старих ямах пасік.

… коли хто думає, що ночами в дніпровій воді відблискують зорі, то не так. То дивляться з темної води дніпрових порогів в небо утоплені душі. І дідова душа зорею споглядає в небо.

Р.S. Мав можливість чути про одну із хибних переправ 1943 року від Івана Лозицького, котрий в замітці і є юнак Іван (На момент опитування мешкав в Солонянськім районі. Опитування початок 1990-х. ).

Юрій Фоменко

https://mamajkraj.blogspot.com/2017/08/blog-post.html


Надрукувати   E-mail