Одного разу жінка купила паску в красивій коробці. Шалено дорогу святкову паску, не яку-небудь там дешеву, кривувату, з різнокольоровими крихтами зверху. Вона купила цю дорогущу паску від горя і від поганого настрою – така була імпульсивна покупка. Яйця вона не фарбувала, паску з сиру не робила, їй було дуже погано.
Вона посварилася з дорослим сином, з коханою людиною розлучилася і наговорила багато поганих і страшних слів. Так буває. І на роботі їй повідомили, що її посаду скорочують. Прийшов новий штатний розклад. Ось вона зайшла в магазин делікатесів і схопила цю величезну паску в червоній із золотом коробці. Щоб відчути свято. Щоб себе якось підтримати і повеселити. Порадувати!
Але нічого не вийшло. Вона похмуро йшла з цією коробкою і думала, яка дорога ця паска. Жах просто. Борошно, вода, цукор і розпушувач, а деруть такі гроші. А вона здуру купила.
Може, вона несмачна, ця паска. Хімія суцільна. Треба економити, адже можуть звільнити з роботи. На що жити? Хоч сухарі суши про запас з цієї паски.
Так вона йшла похмуро з ошатною коробкою. А біля під'їзду побачила стареньку, дуже стареньку бабусю. Бабуся стояла і грілася на сонці. Бідно одягнена бабуся. Зовсім старезна і зморшкувата.
І жінка раптом перестала злитися і тривожитися. Вона взяла і подарувала коробку з паскою цій бабусі. Просто від пориву почуттів. І сказати релігійні слова, як привітання вона не вміла. Просто сказала: «Це вам, беріть!». І хотіла піти додому.
Старенька обхопила коробку ручками в старечих плямах і заусміхалася беззубим ротом. А потім притиснула коробку однією рукою до грудей, а іншою дістала з кишені фарбоване яйце. Трошки тріснуте, коричневе. І подарувала його жінці – теж пригостила. Мовчки. З посмішкою беззубою і світлою. Може, вона вже з розуму вижила? Але ось так все і було.
І з цього фарбованого яйця все налагодилося. Син сам подзвонив і привітав з Великоднем. Сказав, що не сердиться, але нерви треба лікувати, мамо! Мама погодилася і попросила вибачення. Все стало добре.
І коханий чоловік приїхав. Він подумав і зробив пропозицію. Все ж він любив цю нервову жінку...
А на роботі перевели в інший відділ. Там навіть краще було, легше і цікавіше.
Але це було трохи пізніше. А в той вечір жінка сиділа одна, їла яєчко, – вона не знала, що ще рано його їсти. І чомусь було у неї щастя на душі. Паски в червоно-золотій коробці не було, а щастя – було.
Можна віддати паску. І отримати тріснуте яйце. І щастя, мир, спокій, радість. Звідки вони беруться – це таємниця.
Звідки і душа взялася, я так думаю. Ось і вся історія про паску і яєчко.
Ганна Кирьянова