У Кропивницькому відкрили меморіальну дошку бійцю Української добровольчої армії Віктору Шарому. Її встановили на фасаді будівлі обласного управління юстиції, де крайовий отаман Буго-Гардівської паланки Українського козацтва, секретар Кіровоградської обласної організації Спілки офіцерів України Віктор Шарий працював із 2007 року.
Цього дня тут зібралися рідні земляка-героя, бойові побратими, козаки Буго-Гардівської паланки, волонтери, вдячні воїну мешканці Кропивницького. Синьо-жовтий прапор з барельєфу авторства скульптора Богдана Козаченка зняли донька Катерина та дружина Ірина.
«Знаходитися там, де найважче — було його життєвим принципом. За плечима мав більше двадцяти років вислуги у військах спеціального призначення, до початку повномасштабного вторгнення брав участь в бойових діях на Донбасі», – відзначали у своїх виступах побратими Героя.
Його побратим Ігор Козуб написав у ФБ: «…Коли в рації пролунало
«Паланковий – 300», трохи відпустило – живий. Та за хвилину впевнене «Паланковий – 200» вибило з життя.
Тоді частина нашого добровольчого світу впала разом з осколками ворожї міни, які потрапили відразу в серце Паланковому. Перша у 14-й роті УДА і дуже болюча втрата рідної людини.
Я пам’ятаю як доня рвалася на евакуацію, сподіваючись, що то помилка.
Я пам’ятаю як розривався телефон Григоровича і ніхто не наважувався відповісти. Пустка. І здавалося – безвихідь. Адже Віктор Григорович – гідна опора протягом багатьох років.
Завжди у потрібному місці, завжди з дієвими порадами, завжди з батьківськими ставленнями до хлопців, мужній та відважний. Завжди поряд.
Ти завжди беріг найцінніше – людей. Навіть виводячи свій взвод із ворожого оточення ти намагався вберегти своїх бійців, але не вберіг себе.
Минув рік, але тебе не вистачає щодня.
Навіки гідний своєї землі – загинув у нерівному бою з клятими каzапами. Болить…
Честь і вічна Слава, Брате.
Ніколи не забудемо.
Шануйте загиблих, цінуйте живих. За ваш добробут земля просякла кров’ю…»