Про неї говорили пошепки. Її боялися. Її не розуміли. У XVII столітті на Волині було ім’я, від якого холола кров у шляхти й тремтіли управителі маєтків. Це була Анна-Алоїза Ходкевич, уроджена Острозька.
Після смерті чоловіка — великого гетьмана Яна-Кароля Ходкевича — вона вдягла чорне. І більше ніколи його не зняла. Для одних це була демонстрація скорботи. Для інших — знак характеру: зламати її було неможливо. З того моменту Анну-Алоїзу називали залізною княгинею Острога. Владна. Холодна. Непоступлива. Такою її бачили всі. Але не всі знали, що відбувалося після заходу сонця, коли зачинялися двері її покоїв.
Якоїсь розкоші в її житті не було. Попри величезні статки, вона жила стримано, майже аскетично. У той час, коли інші магнати влаштовували бенкети й зводили палаци, Анна-Алоїза вкладала гроші в інше. Вона вірила, що сила — не в золочених стінах. Сила — в тому, що залишиться після тебе. Так з’явився Острозький колегіум — один із найпотужніших освітніх осередків свого часу. Княгиня була переконана: народ без освіти приречений, а знання — єдина валюта, що не знецінюється.
А потім почалися речі, про які не писали в хроніках. При колегіумі та костелах виникали шпиталі для вбогих. І подейкували, що пізно ввечері, без почту й зайвих слів, княгиня сама навідувала хворих. Приносила їжу, ліки. Ніколи не називалася. І завжди наказувала мовчати. Вона не хотіла вдячності. Не шукала співчуття. Вона просто робила те, що вважала правильним.
Навіть свій кінець Анна-Алоїза спланувала без пафосу. У заповіті вона заборонила пишний похорон. Натомість наказала роздати гроші бідним — аби саме їхні молитви стали її прощальними словами.
Вона була складною. Жорсткою. Незручною для свого часу. Але за тією суворістю ховалося серце людини, яка дивилася далі за власне життя. Анна-Алоїза Ходкевич не будувала палаців для слави. Вона будувала школи й шпиталі — для майбутнього. І, можливо, справжня благодійність має вигляд саме такий:
без усмішок, без оплесків, без табличок з іменем. Іноді добро потребує не лагідності. Іноді — залізної волі.
З мережі інтернет