Депутати, які два роки тому створили Бюро економічної безпеки для перезавантаження системи розслідування економічних злочинів, тепер хочуть перезавантажити роботу вже самого Бюро, яке пропрацювало лише півтора року. Парламентарі не самотні у своїх бажаннях почати історію БЕБ з чистого аркуша.
За даними співрозмовників ЕП в Національному банку, відповідний пункт увійшов до меморандуму про співпрацю між Україною та МВФ. Тож тепер від перезавантаження Бюро залежить отримання близько 15,6 млрд дол кредиту від Фонду та ще близько 40 млрд дол пов’язаного з ним фінансування.
Чим БЕБ не влаштовує українських парламентарів та міжнародних партнерів? "Бюро економічної безпеки – це новий орган. Він буде зупиняти кримінальні прояви в усіх сферах економіки. Ми орієнтовані на випередження економічних ризиків, а не на реагування на правопорушення постфактум", – заявляв наприкінці 2021 року директор БЕБ Вадим Мельник.
Робота БЕБ мала принципово відрізнятися від методів правоохоронних органів, які паралізували роботу бізнесу. Досягти цього передбачалось через використання великого відділу аналітиків, які, фактично, дистанційно виявляють злочинні схеми на підставі доступної у них інформації.
Але від податкового міліціонера з багаторічним досвідом, яким був Вадим Мельник, ані громадськість, ані бізнес радикальної зміни підходів у роботі не очікували. Може здатися, що БЕБ вдалося "переламати" стару систему стосунків між правоохоронцями та підприємцями. Проте останні зазначають, що відсутність скарг на роботу БЕБ пов’язана не стільки зі зміною підходів новоствореного органу, скільки з відсутністю реальних результатів такої роботи в цілому.
Місяць тому парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики визнав роботу БЕБ незадовільною. Після цього депутати зареєстрували законопроєкт, який передбачає повне перезавантаження роботи Бюро, зокрема переобрання його голови.
Мала сума відшкодування збитків до бюджету – не єдина претензія депутатів до роботи БЕБ. У ТСК зазначають, що Бюро загалом неефективно виконувало покладені на нього функції у всіх сферах своєї відповідальності. Як приклад депутати називають ринок тютюну. За даними моніторингу торгівлі тютюновими виробами, який проводить компанія Kantar Ukraine, у серпні 2022 року чорний ринок тютюну досяг свого історичного рекорду – 21,9%. Сума несплачених акцизів з нелегально проданих цигарок торік сягнула 19 млрд грн.
Ще один закид у бік БЕБ – гральний ринок, де фактично на очах у працівників Бюро зародилися багатомільярдні схеми з ухилення від податків за участі банків, торговельних мереж та фінансових компаній. За даними голови ТСК Ярослава Железняка, минулого року Комісія з регулювання азартних ігор (КРАІЛ) передала до БЕБ майже 1700 заяв щодо нелегальних гральних веб-сайтів та 605 – щодо гральних закладів. Бюро відкрило лише 34 кримінальні справи, жодна з яких так і не потрапила до суду.
У бажанні депутатів перезавантажити БЕБ є політична складова. За даними співрозмовників ЕП серед депутатів, Бюро фактично підпорядковується заступнику голови Офісу президента Олегу Татарову, який конфліктує з головою Податкового комітету Данилом Гетманцевим, який входить до ТСК. Про те, що Татаров контролює роботу БЕБ може свідчити призначення на найвищі посади у Бюро наближених до нього людей.
За даними членів ТСК, заступник директора БЕБ Віталій Гагач є кумом Татарова. Фактичний керівник аналітичного департаменту Бюро Микола Чинчин – це колишній керівник Татарова у МВС за часів Революції Гідності. Керівником, відповідальним за роботу детективів у БЕБ називають Олександра Ткачука, який також працював з Татаровим у МВС.
У Бюро підтвердили ЕП, що Гагач, Чинчин та Ткачук у них працюють. Зокрема, Віталія Гагача було призначено без проведення конкурсу у вересні 2022 року і, відповідно до посадових обов’язків, він має здійснювати координацію роботи підрозділів детективів центрального апарату та територіальних управлінь. Посади та обов’язки Чинчина та Ткачука у БЕБ називати відмовилися.
Як зазначають члени ТСК, Вадима Мельника фактично усунули від управління та розслідувань, які проводить БЕБ. Мовляв, керівництвом Бюро займається Гагач, який "отримує прямі вказівки щодо конкретних розслідувань від Татарова".
На початку березня у Раді Данило Гетманцев зареєстрував законопроєкт, яким пропонується достроково припинити повноваження директора Бюро та його заступників і оголосити конкурс на нове керівництво.
У разі ухвалення документа всі працівники БЕБ повинні будуть протягом року пройти атестацію, під час якої оцінюватимуться їхні професійні якості, доброчесність та наявність конфлікту інтересів.
Проте ця ініціатива має один недолік: звільнення керівника БЕБ, проведення конкурсу на нового, а також атестація всіх працівників Бюро, можуть паралізувати роботу цього органу на довгі місяці. У таких умовах залишається лише сподіватися, що перезавантаження не закінчилося простою зміною прізвищ та, відповідно, сфер впливу на ключовий для економіки правоохоронний орган.
Ярослав Винокуров, ЕП