28 вересня у Республіці Молдові відбулися чергові парламентські вибори, результати яких матимуть вирішальне значення для зміцнення її суверенітету і незалежності, а також для збереження і подальшого розвитку її євроінтеграційного курсу. Оскільки Молдова є парламентською республікою вибори в парламент мають надважливе і навіть доленосне значення.
Лідер правлячої партії «Дія та Солідарність» (PAS) Ігор Гросу, який також є спікером парламенту, вважає, що парламентські вибори 28 вересня поставили перед громадянами вибір між війною та миром. За словами Гросу, результати цих виборів визначать майбутнє країни не лише на найближчі чотири роки, а й на багато років уперед.
За даними ЦВК станом на 29 вересня результати виборів є такими: Після підрахунку 100% протоколів дільниць партія PAS чинної президентки країни Маї Санду набрала 50,16% голосів виборців (орієнтовно 55 мандатів); «Патріотичний блок» під керівництвом колишнього проросійського президента Ігоря Додона набрав 24,19% голосів (26 мандатів), блок «Альтернатива» – 7,97% (8 мандатів); партія «Демократія вдома» – 6,2% (6 мандатів) і «Наша партія» – 5,62% (6 мандатів). Отже PAS зберегла позицію правлячої партії і може оголосити про створення монобільшості в парламенті, або очолить коаліцію з іншими партіями крім «Патріотичного блоку», який скоріше всього перейде в жорстку і безкомпромісну опозицію, зважаючи на кардинальні ідеологічні розбіжності між прихильниками євроінтеграції та прихильниками русифікації.
Проєвропейські політичні сили Молдови
Остаточний список кандидатів ЦВК Молдови опублікувала із запізненням у півтора тижні через судові справи у зв'язку з відмовою в реєстрації ряду проросійських політичних сил. До виборів були допущені 23 учасники – чотири виборчі блоки, 15 партій та чотири незалежні кандидати. Але згідно з даними більшості опитувань громадської думки, лише чотири політичні сили мали пройти до парламенту, а насправді пройшли 5 із них.
Основною, якщо не єдиною повноцінною проєвропейською партією в Молдові є правляча правоцентристська, ліберальна партія «Дія та солідарність» (Partidul Acțiune și Solidaritate, PAS), утворена 15 травня 2016 року колишньою міністеркою освіти і нині чинною президенткою вельмишановною пані Маєю Санду. PAS дотримується доктрин соціального лібералізму та демократичних цінностей, виступає за вступ Молдови до Європейського Союзу, що має гарантувати надійний соціальний, економічний та політичний розвиток та консолідацію молдовського суспільства. На дострокових парламентських виборах 11 липня 2021 року партія «Дія та солідарність» набрала 52.80% голосів (63 мандати зі 101), що забезпечило їй більшість місць у парламенті і дозволило самостійно сформувати уряд.
Напередодні президентських виборів 2024 року було сформовано блок «Разом» («Împreună») у складі чотирьох партій: Платформа «Гідність і правда» (DA), «Коаліція за єдність і добробут» (CUB), «Ліга міст і спільнот» (LOC) та Партія змін, які тоді заявили, що об'єднуються в блок, покликаний «гарантувати європейський курс Молдови». Якби на цьогорічних парламентських виборах зміг подолати прохідний 7-відсотковий бар’єр, то скоріше всього вони б мали шанс увійшли в коаліцію з партією PAS.
Напередодні виборів експертами робилися різні прогнози щодо шансів PAS на перемогу на виборах. Так, виконавчий директор експертної асоціації WatchDog Валеріу Паша зазначав, що PAS все ж таки має шанси отримати більшість у парламенті, навіть набравши всього 40% голосів. На його думку, багато мало залежати від результату конкурентів цієї партії. На думку директора кишинівського Інституту ефективної політики Віталія Андрієвського, шанси зберегти більшість у парламенті у партії PAS були трохи нижчими ніж 50 на 50, хоча, на його думку, вона мала б посісти перше місце. Політолог вважав, що у разі переходу партії PAS в опозицію, на країну чекатиме глибока політична криза, оскільки президентка Мая Санду ніколи б не затвердила проросійського прем'єр-міністра, запропонованого проросійською більшістю майбутнього парламенту і тоді довелося б оголосити нові парламентські вибори.
Ситуація для молдовських проєвропейських політичних сил ускладнювалася ще й тим, що значена частина населення Молдови, навіть проєвропейської орієнтації, не кажучи вже про симпатиків Москви, незадоволені діяльністю нинішньої влади. За даними МВФ за 2025 рік Молдова посідає одне із останніх місць у Європі за рівнем ВВП на душу населення. Маї Санду і її уряду не вдалося реалізувати обіцянки щодо реформування правової системи, викорінення корупції та підвищення рівня життя. Значне здороження комунальних послуг, лікування і навчання також не сприяли симпатіям до чинної влади. Ці настрої вже проявилися 20 жовтня 2024 року під час проведення першого туру президентських виборів і референдуму щодо членства Молдови в Євросоюзі, зважаючи на не надто переконливу перемогу проєвропейських політичних сил.
Проросійські політичні сили
На думку багатьох політологів, протягом останніх 15 років молдовський олігарх Ілан Шор є основним провідником впливу Кремля у Молдові. Його ім'я давно фігурує у списках санкцій США, ЄС та Швейцарії. І. Шор народився 1987 року в Тель-Авіві в єврейській сім'ї репатріанта з Молдови бізнесмена Мирона Шора. У 1990-х роках родина Шор повернулася до Молдови. У 2005 році після смерті батька І. Шор у віці 18 років успадкував низку компаній, що входили до «ShorHolding». Через кілька років І. Шор вирішив зайнятися також політикою у незалежній Молдові. У 2015-19 роках він обіймав посаду мера міста Оргєєва.
Завдяки різним соціальним проектам І. Шор набув певної популярності серед деяких верств молдовського населення. У 2013 році І. Шор був учасником шахрайської схеми, яка дозволила викрасти з банків Молдови 1 мільярд доларів, що на той час становило близько 12% ВВП країни. Внаслідок судового розгляду у 2023 році його було заочно засуджено до 15 років тюремного ув'язнення. У 2019 році І. Шор спочатку втік із Молдови до Ізраїлю, потім переїхав до Москви. Одним із ключових фігурантів цієї «афери століття» є також колишній депутат парламенту Молдови, «сірий кардинал» молдовської політики до 2019 року та один із найбагатших людей країни Владімір Плахотнюк. Наприкінці вересня ц. р. він був екстрадований владою Греції до Кишинева, де був заарештований на 30 діб на підставі раніше виданих чотирьох судових ордерів.
Хоча Ілан Шор перебуває у Москві, але це не заважає йому контролювати онлайн ситуацію в Молдові. Через філію російського «Промсвязьбанку» (на даний час – ПАО «Банк ПСБ») в ПМР І. Шор налагодив фінансування проросійських партій і сотні тисяч пересічних проросійських виборців в Молдові. 21 квітня 2024 року на з'їзді молдовських проросійських політиків у Москві І. Шор оголосив про створення політичного блоку «Перемога» у складі проросійських партій «Шанс», «Вікторія», «Відродження», «Сила альтернативи і порятунку Молдови» та інших партій з метою обрання проросійського президента восени 2024 року і «не допустити вступу Молдови до ЄС». Втім 19 липня ц.р. ЦВК Молдови відмовила проросійському блоку «Перемога» в реєстрації на парламентські вибори, що можна вважати великою перемогою проєвропейських політичних сил Молдови.
В парламентських виборах взяв участь і лівий «Патріотичний виборчий блок» (Blocul Electoral Patriotic – BEP). Лідером цього блоку стала Партія соціалістів (ПСРМ), яку у 2011-2016 роках очолював колишній президент Молдови Ігор Додон, а після 2016 року новим головою ПСРМ стала колишня прем'єр-міністерка Молдови і голова парламенту Молдови Зінаїда Гречаний. До блоку також увійшли ліво-консервативна партія «Серце Молдови» на чолі з Іриною Влах, партія «Майбутнє Молдови» на чолі з Василє Тарлєвим, яких пов'язують з І. Шором та Комуністична партія Молдови (ПКРМ), яку з моменту її заснування у 1993 році очолює екс-президент Молдови Владімір Воронін. В 2001 – 2009 роках ПКРМ перебувала при владі в країні, володіючи більшістю місць в парламенті. ПКРМ – єдина комуністична партія в країнах колишнього СРСР, яка досить тривалий час була правлячою. «Патріотичний блок» став третім офіційно зареєстрованим об’єднанням на парламентських виборах після партії PAS та партії «Демократія вдома». Ірина Влах різко критикувала нинішню владу і заявила, що в майбутньому парламенті учасники блоку не будуть вступати в коаліцію з PAS. Так воно і сталося: 26 вересня Центральна виборча комісія (ЦВК) виключила партію «Серце Молдови» з виборчих перегонів після того, як Центральний апеляційний суд ухвалив рішення про обмеження діяльності цієї партії на 12 місяців.
Партія «Молдова Маре» («Велика Молдова»), яку створила і очолює колишня прокурорка та екс-кандидатка у президенти Вікторія Фуртуне. Практично це – віртуальна, тобто не існуюча в реальному політичному житті партія. Її створила і очолює Вікторія Фуртуне, також людина із оточення І. Шора. Програма партії В. Фуртуне містить територіальні претензії до України, вимагаючи анексувати українську частину Буджака, історично-географічний регіон на південному заході Одеської області, щоб мати доступ Молдови до моря. За словами В. Фуртуне, без виходу до моря Молдова – як лев на прив'язі. Втім 26 вересня ЦВК Молдови усунула партію «Moldova Mare» від участі у парламентських виборах через підозри у незаконному фінансуванні її партії. ЦВК заявила, що «Moldova Mare» використала незаконні джерела фінансування та іноземні кошти, про що повідомили поліція, служби безпеки та розвідка Молдови. Лідер партії Вікторія Фуртуне назвала рішення ЦВК Молдови упередженим і заявила про намір його оскаржити.
У парламент Молдови пройшла також популістська партія «Democraţia Acasă» («Демократія вдома»), яка виступає за об'єднання Молдови з Румунією. Головним партнером молдовських «домашніх демократів» є партія румунських націоналістів AUR та її лідер Джордже Сіміон. (У 2011 році СБУ оголосила про заборону на в'їзд Дж. Сіміону в Україну через невизнання ним українських кордонів і поширення дезінформації про утиски румунської меншини в Україні). Цю партію очолює молдовський політик Васілє Костюк, який має румунське громадянство. На перший погляд, ця партія не контролюється Кремлем, втім румунські журналісти-розслідувачі знайшли чимало доказів співпраці Васілє Костюка з ФСБ РФ. Якщо це дійсно так, то ЦВК мала б усунути і цю партію з передвиборчих перегонів.
Голосування в ПМР, Гагаузії і в молдовській діаспорі
ПМР. За даними ЦВК Молдови, на території ПМР мешкає приблизно 277 тис. громадян Молдови, але як і на попередніх виборах, на парламентських виборах 28 вересня взяли участь всього близько 12 000 виборців. Після обробки 99% протоколів перше місце посів «Патріотичний блок» із 51% голосів, PAS отримала 29% голосів і блок «Альтернатива» близько 9%.
На випадок приходу до влади в Молдові проросійських політичних сил російські спецслужби розробляли для Молдови «грузинський сценарій», коли проросійська парламентська більшість, використовуючи фальшиву проєвропейську риторику, блокуватиме входження країни до ЄС. Готувався також сценарій, при якому чоловіки з РФ як туристи могли б прилітати з Москви до Кишинева авіарейсами через Стамбул і безперешкодно в'їжджати в Придністров'я, де дислокована «Оперативна група російських військ», близько 1500 так званих «російських миротворців», а також склади радянських озброєнь. У разі нарощування цієї групи до 10 000 осіб ці формування могли б атакувати Одесу, до якої від Тирасполя всього 100 км. Нагадаємо, президентка Мая Санду раніше попереджала, що Кремль прагне використати ПМР як плацдарм для нападу на Одещину. Вона також неодноразово заявляла, що присутність російських військ у ПМР є порушенням нейтрального статусу Молдови і створює ризики дестабілізації ситуації в країні, особливо в умовах війни в Україні.
Гагаузія. Як і на минулих загальнодержавних виборах, на парламентських виборах 28 вересня за «Патріотичний блок» проголосувало 82,1% виборців Гагаузії, за блок «Альтернатива» 11,5%, а за партію PAS лише 3,2%. Явка в Гагаузії склала близько 58000 виборців із 129000. Як і проросійський сепаратистський регіон ПМР, Гагаузія також де-юре є автономією у складі Молдови, а де-факто незалежним державним утворенням. У грудні 1994 року парламент Молдови ухвалив закон про автономію Гагаузії у складі Молдови. Гагаузи – тюркський народ, який сповідує православ’я, якому Туреччина надає всебічну допомогу. У 2023 році під час виборів башкана (голови автономії) мешканці Гагаузії обрали нікому не відому Євгенію Гуцул від партії І. Шора. Вона неодноразово їздила в Москву, де зустрічалася з І. Шором і Путіним. Наприкінці березня 2025 року Є. Гуцул звинуватили у ввезенні в Молдову з РФ грошової готівки для фінансування забороненої партії «Шор» і засудили її до семи років ув'язнення. Суд також позбавив її права обіймати посаду башкана гагаузької автономії, яку на даний час тимчасово займає її перший заступник Ілля Узун.
Щоб зрозуміти як і за кого населення Гагаузії голосувало на колишніх виборах і як проголосувало на виборах 28 вересня достатнього пройтися по центральній вулиці Леніна столиці автономії міста Комрата і побачити бронзовий пам’ятник Леніну поблизу будівлі місцевого парламенту – Національних зборів. За деякими свідченнями значна частина гагаузів похилого віку досі сумує за радянськими часами і всі вони дуже люблять Росію і Путіна, який обіцяє всім реставрацію СРСР. Відповідно серед більшості гагаузів поширені євроскептичні настрої. Хоча гагаузи живуть на кордоні з Румунією – країною Євросоюзу, все ж територіально далека Росія для них духовно ближча.
Діаспора. За даними Міністерства закордонних справ та європейської інтеграції Молдови, кількість молдавських громадян, які проживають за кордоном, коливається в межах 1,11 млн. – 1,25 млн. осіб, тобто майже половина населення Молдови без ПМР. 28 вересня для молдовської діаспори запровадили можливість голосування поштою, яке охопило громадян Молдови у 10 країнах. За останні десять років кількість молдовських виборців із діаспори зросла майже вп'ятеро. На парламентських виборах 28 вересня для них сформували понад 300 виборчих дільниць у 45 країнах. Найбільше – 75 – в Італії, 36 у Німеччині, 26 у Франції, 24 у Великій Британії, 23 у Румунії, 22 у США, 15 в Іспанії, та 12 в Ірландії. В Україні було відкрито лише дві дільниці – в Одесі та Києві і жодної у Чернівцях. У Росії було відкрито також дві дільниці і обидві у Москві. За чотири дні до виборів МЗС РФ викликало посла Молдови Ліліана Дарія і заявило протест через відмову молдовської влади акредитувати російських спостерігачів у моніторинговій місії БДІПЛ ОБСЄ, а також через відкриття всього двох дільниць для голосування молдовської діаспори в Росії. На жаль, більш як із 1 мільйона виборців молдовської діаспори за кордоном проголосувала лише п’ята частина – 200 тисяч, але їхні голоси скоріше всього були вирішальними, як і на президентських виборах та референдумі у 2024 році.
Диверсії російських спецслужб
Спроби Росії вплинути на результат голосування на цьогорічних парламентських виборах в Молдові стали безпрецедентними за масштабом протягом останніх років. За словами президента Маї Санду, Кремль вкладає сотні мільйонів євро, щоб купити сотні тисяч голосів на обох берегах річки Дністер і за кордоном, щоб провокувати заворушення, насильство та сіяти страх. У середині серпня Ілан Шор абсолютно відкрито запропонував три тисячі євро на місяць усім, хто захоче протестувати проти проєвропейського уряду. Напередодні парламентських виборів у Молдові поліція провела масштабні обшуки по всій країні в рамках кримінальної справи щодо підготовки масових заворушень та дестабілізації ситуації в країні, які координуються з Росії. За даними прокуратури боротьби з корупцією, 22 вересня на три доби було затримано 74 осіб, яких підозрюють у тому, що вони пройшли підготовку у Сербії під керівництвом російських спецслужб для провокування масових заворушень і насильства у разі програшу проросійських політичних сил на парламентських виборах. Якщо їхню провину буде доведено, всім їм загрожує від 4 до 8 років в'язниці.
Російські спецслужби постійно проводять інформаційно-психологічні операції на території Молдови з метою дискредитації нинішнього державного керівництва і демократичних політичних сил цієї країни. Зокрема на курсі «Інфо Лідер» і в російській мережі дезінформації «Матрьошка» молодим людям пропонували до 250 євро на місяць за створення та розповсюдження в соцмережах роликів, що дискредитують проєвропейські сили Молдови. Фейкові ролики та тексти маскувались під брендами відомих ЗМІ, включаючи DW, BBC, Euronews і поширювалися через півтори сотні анонімних сайтів та облікових записів, що входять до мережі Pravda.
На сайти і портали державних структур Молдови постійно здійснюються кібератаки з боку російських хакерів. За словами прем’єр-міністра Молдови Доріна Речана, 27 і 28 вересня ц.р. виборчі комп’ютерні системи ЦВК Молдови зазнали кількох кібератак, унаслідок чого була порушена робота майже 4 тисяч сайтів. Одночасно кібератаки здійснювалися з метою перевантаження мережі STISC, яка обслуговує ЦВК та іншу виборчу інфраструктуру. Втім, як повідомив Д. Речан, усі кібератаки були виявлені та нейтралізовані в режимі реального часу, без впливу на виборчий процес.
За даними Reuters, Росія фінансувала поїздки молдавських православних священників до Москви, де надавала їм дебетові картки з тисячами доларів для створення Telegram-каналів, щоб впливати на вибори в Молдові і пропагувати традиційні «руzzкіє цєнності». У 2024 році кілька десятків молдавських православних священників відвідали Москву щоб прослухати лекції теологів та істориків, які наголошували на «спільних культурних і релігійних традиціях» Росії та Молдови та закликали «триматися разом проти морально корумпованого Заходу». Аналіз змісту соціальних мереж експертами Reuters показав, що за останній рік у Молдові з’явилося майже 90 нових Telegram-каналів парафіяльних спільнот, які щодня публікували контент, спрямований проти «безбожного Заходу».
* * *
Молдова, Україна і Європа здобули перемогу. Молдова поставила остаточний хрест на розрахунках московитів щодо створення в тилу України третього фронту шляхом перетворення Придністров’я в потужний плацдарм для наступу в напрямку Одеса – Миколаїв з метою відрізати Україну від Чорного моря. Грузинський сценарій не спрацював і вже не спрацює. Московити можуть купити окремих корумпованих можновладців у Молдові і Україні, але вони не можуть купити народи цих країн. РФ і молдовські проросійські найманці програли, але вони можуть почати чергове громадянське протистояння в Молдові. Тому Кишинів і Київ за підтримки Євросоюзу мають бути готовими надати рішучу відсіч московитам, які можуть спробувати в той чи інший спосіб дестабілізувати ситуацію в Молдові і Одеській області, використовуючи своїх агентів, найманців і посіпак.
Перемога демократичних сил на парламентських виборах у Молдові 28 вересня 2025 року стала історичною подією, можливою завдяки багатьом фактором і найбільш важливим із них, на мій погляд, є той очевидний для всіх розумних людей фактор, що російська імперія – це позавчорашній день не тільки в Європі, а й в усьому світі. І це проявилося передусім в контексті російсько-української війни, яка показала політичну, економічну і військову слабкість та моральну деградацію Московії, її ізоляцію від цивілізованого демократичного світу. Сьогодні абсолютна більшість країн Європи всіляко підтримують Україну і Молдову, бо вони перебувають в географічному центрі Європи і в дружньому тандемі торують свій нелегкий шлях до вступу в Європейський Союз.