Якою мовою населення спілкується? Чи вплинула війна на мовне питання і які ресурси та можливості молоді регіону потрібні, щоб повністю перейти на українську мову?
U-Report разом з департаментом культури та туризму Кіровоградської ОВА провели опитування щодо мовної ситуації в регіоні. Поцікавилися, чи вплинула війна на те, якою мовою населення спілкується сьогодні, якою мовою вони спілкуються вдома, з друзями, на роботі та під час відпочинку. А також, яких заходів молоді люди потребують задля збільшення використання української мови? 97% респондентів вказали українську мову як рідну. 96% вважають українську мову важливим атрибутом незалежності України.
Якою мовою на Кіровоградщині спілкуються?
66% респондентів відповіли, що розмовляють українською мовою у побуті. 63% вказали українську як мову, яка переважає у середовищі, де вони перебувають. 29% відповіли, що спілкуються у побуті суржиком і 33% вказали суржик як мову, яка панує у середовищі, де вони перебувають.
Тільки 3% респондентів вказали, що спілкуються російською або як мову, яку чують довкола себе. 96% відповіли, що їх частіше всього обслуговують в публічних закладах саме українською. Проте, 41% стверджують, що у 2023 році виникала ситуація, коли вони отримали послугу чи інформацію про товар не українською мовою.
Як вплинула війна на вибір мови спілкування у повсякденному житті? 51% відповіли, що війна не вплинула на їхній вибір мови, вони спілкувалися і спілкуються українською. 46% респондентів після початку війни спілкуватись почали українською мовою більше.
У яких сферах суспільного життя найчастіше допускаються порушення щодо використання української мови як державної?
52% вказали сферу обслуговування споживачів. 37% зазначили транспорт, 16% – рекламу, 14% – заклади охорони здоровʼя, 8% зустрічали порушення на телебаченні, радіомовленні чи у ЗМІ. 25% не бачили порушень щодо використання української мови. 43% респондентів стверджують, що книг та друкованих видань українською мовою у бібліотеках або у вільному продажу не достатньо.
Які барʼєри існують на шляху переходу з російської на українську мову? 51% вказали основною перепоною відсутність розуміння важливості спілкуватись українською або відсутність мотивації. 29% бачать основною проблемою споживання російськомовного контенту, а 23% те, що їхня родина спілкується російською. 15% вказали головною причиною відсутність українськомовного оточення. 35% респондентів вказали, що не мають барʼєрів на шляху переходу з російської на українську мову.
Які заходи потрібно запровадити в регіоні задля збільшення використання української мови в суспільстві?
42% пропонують посилити відповідальність за порушення мовного закону. 33% вважають важливим запровадити тренінги, онлайн-курси з вивчення української мови. 32% респондентів пропонують поповнити бібліотеки українськими книжками, а 26% – культурно-мистецькі заходи. 26% вважають, що для покращення мовної ситуації слід запровадити освітні телепрограми. 22% відповіли, що вже достатньо впроваджено таких заходів.
На що вплинуть результати опитування? Уляна Соколенко – директор департаменту культури та туризму облвійськадміністрації Кіровоградщини так коментує результати опитування та їх користь: “Результати опитування дають нам ґрунтовні підстави для перегляду заходів обласної програми розвитку та функціонування української мови в Кіровоградській області на 2022-2027 роки та внесення відповідних змін. Також результати опитування нам дають можливість конкретизувати проблемні питання у розрізі громад та здійснити заходи відповідного реагування.”