Люди-системи і люди для системи

Нещодавно прочитала: "Найдорожче – це ставлення до людей". Від себе хочу додати – "До людей, як до Людей!" Чому у нас часто не так, чому до людей – як до безликої статистичної одиниці, як до порожнього місця?..

Ні для кого не таємниця, що найуспішніші компанії, фірми, підприємства – це ті, де керівництво дбає про всі умови для своїх працівників, де їх чують і розуміють, підтримують, де створюється комфортне середовище... І навпаки.

Ми дивуємося і обурюємося, чому наші чиновники, зокрема, держслужбовці, в масі своїй, такі далекі та відірвані від людей. І запитуємо: чому так???

Я вам скажу чому. Одна із основних причин – це Система, яка прийшла, ні – перейшла (!) до нас із часів совка, а то й ще раніше. Вона нікуди не ділася, не зникла, а мімікрувала під розвинені європейські, ще там якісь вимоги...

Надягнувши на себе маску "Ми – обличчям до людей", залишилася пихатою, самовпевненою у своїй безгрішності, єдиноправильності, непокараності! І клепає ця система не людей – інтелектуалів, не людей – Людей, а затурканих, зашорених, залахмічених гвинтиків, які чітко і за командою повертаються і крутяться в той бік, куди їм вказано! І немає часу тому бідному гвинтику подумати, глянути на інших, зрозуміти, відчути! Він же бездушний гвинтик, він повинен встигнути за купою завдань, циркулярів, таблиць, вказівок, наказів! Він повинен! Все...

А щоб він, не дай, Боже, не смикнувся, не викрутився, не дав зламати правила системи, йому весь час вправляють мізки особи, які долізли, доповзли, добралися до верхівки айсберга, користуючись тільки двома постулатами: 1."Я начальник – ти дурень, ти начальник – я дурень!" і 2."Жопі слова не давали!".

Доки так буде, у нас не буде толку...

Система слідкує за своєю цілісністю і незламністю! Адже тільки так вона буде існувати, буде продовжувати КЕРУВАТИ!

І ті хороші, достойні люди, які потрапляють в систему, або прагнуть щось зробити, не приймаючи думки, що їм не дадуть цього, або втрачають себе і стають, у масі своїй, планктоном.

Шкода, дуууже шкода, бо ж хочеться, щоб перемогло світло, добро, правда і прогрес. Доки цього не відбудеться, доти будуть люди для системи... А має бути навпаки!

Тетяна Бородіна


Надрукувати   E-mail