І це не лише під час нинішньої війни. Споконвіку так було. Європейський мандрівник Едвард Кларк ще наприкінці ХУІІІ століття, порівнюючи охайність українців і московитів писав: «Я радше обідав би на підлозі української хати, аніж за столом московського князя».
Ясна річ, більш як трьохсотлітнє перебування у складі кацапської імперії дуже пошкодило нашу сонячну ментальність, але не знищило повністю потяг до краси, гармонії, доброботу. На індивідуальному рівні він зберігся більше, а на громадському пошкожений потужно. Звідси – порядок на власному обійсті, і розтрощені лавки у парку, доглянута чиста квартира і сміття у підїзді. Та поступово має відроджуватися наше почуття господаря не лише на власних квадратних метрах, а на своїй вулиці, у своїй громаді, у рідній країні.
У цьому плані показовими мені видаються події у моїй рідній Новомиргородській громаді. Тижнів два тому Вадим Батій, очільник місцевої організації ВО «Свобода» повідомив про реконструкцію автобусної зупинки села Кам’янка, яка доти була вкрай занедбана. Нині ж біленька і розмальована, як ляльочка. Та у якогось кацапського переродженця піднялася рука зняти сонячну панель, яка встановлена була тут, щоб зупинка освітлювалась. Днями Вадим Батій повідомив: «Сьогодні відновили освітлення на зупинці, було дуже складно зробити так, щоб не розбирати пів зупинки. Маю дуже-дуже-дуже велику надію, що більше не підніметься рука в людей на знищення праці інших. Це наш життєвий простір, наше спільне середовище, давайте разом робити його кращим. До речі, вже є послідовники в нашій громаді, зараз будують на трасі зупинку з нуля навпроти села Марʼївка». Хочеться вірити, що мешканці села не будуть байдужими і потенційний крадій не наважиться на лиху справу всупереч думці громади.
Напередодні у селі Панчеве сталася пам’ятна подія: відкрили Алею Слави, де розміщені фото загиблих воїнів-земляків. І це не лише про збереження пам’яті, це про єдність громади, взаємопідтримку, взаємоповагу, без яких нам у цій кривавій війні не вистояти.
І ще одна добра справа в громаді: той же Вадим Батій, Віктор Мироненко, Андрій Доній, Василь Луць, Юрій Копиця та їхні друзі з Малої Виски відремонтували і відновилди лавчини та майданчик біля легендарного джерела, що на Панських горах. Це реально цілюще джерело на невеликому підвищенні на березі річки Вись. Люди, які мали купу болячок печінки, шлунка, п’ючи цю воду, почувалися набагато краще. Знаю на досвіді власної родини. Приємно бачити, що тепер з гори, з боку Софіївки облаштовані сходи.
Світлана Орел