Координаційна рада із захисту української мови та культури у січні цього року ухвалила звернення до Уряду України та українців світу. У ньому зокрема сказано: «Українські новорічно-різдвяні традиції – колядки, щедрівки, Вертеп, засівання та инші, з ними тісно пов’язані – поза сумнівом є однією з культурних візитівок українського народу.
Де б не мешкали українці – від Карпат до Зеленого Клину, від Канади до Австралії і навіть у далекій Антарктиді – в час Зимових Свят вони колядують, щедрують, засівають своїм близьким, колеґам та друзям, водять Козу та виконують инші прадавні ритуали, покликані ствердити нерозривну єдність наших поколінь «живих, мертвих і ненарожденних, в Україні, і не в Україні сущих». Наші прекрасні українські національні традиції та звичаї, успадковані українською нацією з глібини тисячоліть, відіграють винятково важливу ролю у підтримані злагоди й гармонії в наших родинах, консолідації нашого суспільства, забезпеченні солідарности його членів, створенні духовних та політичних основ для економічного і соціяльного розвитку; формуванні свідомости того, що всі ми – єдина українська сім’я.
Після тривалого періоду заборон та нищення, наші традиції повертаються в наші села й міста, по всій Україні мільйони людей практикують їх. Але сучасна доба, з її урбанізацією, масовим міґраційним рухом населення та зростанням ґлобальної конкуренції в тому числі й у культурно-духовній сфері, принесла з собою й нові загрози:
примітивізацію традицій, втрату їхньої автентичности, десакралізацію, вульґаризацію, перетворення на комерційний культурний кітч.
Крім того з’являються спробм крадіжки української культурної спадщини північною державою-аґресоркою, яка зазіхає на наші культурні надбання та намагається привласнити їх собі. В сучасних умовах індустріяльного та пост-індустріяльного суспільства, коли свідомість людей формується системою освіти та ЗМІ більшою мірою, ніж навіть родиною, держава мусить дбати, щоб українські традиції та стиль і спосіб життя передавалися з покоління у покоління не лише у сім’ї, але й у школі, виші та в сфері популярної культури: через кіно, музику, сценічне та візуальне мистецтво.
Отож, Координаційна рада із захисту української мови та культури підтримує почин Фонду підтримки української мови та культури щодо визнання українських новорічно-різдвяних традицій (колядок, щедрівок, Вертепу та инших) національною культурною спадщиною українського народу на державному та міжнародньому рівнях.
Ці тісно взаємопов’язані культурні практики мають бути внесені як до українського Державного реєстру нематеріяльної культурної спадщини, так і до Репрезентативного Списку ЮНЕСКО, як нематеріяльна культурна спадщина української нації – з наданням їй належного захисту, а також створенням відповідних засобів її збереження та поширення знань про неї!
Закликаємо всіх небайдужих українців надати активну підтримку цій важливій ініціятиві!»