Ну, ось, ми вже й знаємо відповідь на запитання, яке просто розривало тих, хто вважає себе профі у політичних перипетіях та технологіях – хто ж буде кандидатом на міського голову від «Слуги народу»?
Річ у тім, що ця партія, попри кількаразове падіння рейтингу, зберігає чималий вплив і за останніми соціологічними опитування має прихильність чверті електорату. Тож, питання тут було і у конкретній кандидатурі: якщо вона буде сильна, впливова і авторитетна, то нинішньому голові міста, який, схоже, таки йтиме на вибори, доведеться непереливки.
«Слуга народу», як завжди, виявилась у тренді: це жінка, красуня, банкір Ольга Ковальова-Алокілі. Її біографію опублікували вже десятки сайтів. А колеги з «Акули» уже встигли охрестити її й Залізною леді. Правда, невідомо чому. Бо ж до заслуг Маргарет Тетчер (англійка отримала таке звання далеко не відразу після оголошення своєї участі у виборах) тут – як від землі до неба. Сайт дуже швидко опублікував і інтерв’ю з претенденткою (правда, без підпису), що у мене викликало здивування: чи пані Лариса Онул уже прониклась довірою до «Слуги народу»? Подібна довіра до партій її уже не раз підводила. А Олександр Дануца (хоч і не голова обласної організації, однак – живе втілення «Слуги …»), тим більше не належав до її симпатій.
Але тут мова не про нього. Сльозлива розповідь про заяву дочки пані Ольги, яка раптом чомусь не захотіла жити у Кропивницькому і тому, мовляв, небайдужа мати вирішила йти у мери, як і загальні розмови про бюджет, інвестиції, великі проєкти, мало про що свідчать. Я б звернула увагу насамперед на її заяву про необхідність створення вертикалі влади Зеленського. Рішення центральної влади, вважає претендентка, мають швидко просуватись у регіонах.
А ще не можна не зауважити деяких тенденцій у професійній діяльності Зеленої (це принаймні, точніше) леді. Її місце роботи в облдержадміністрації – радник голови з фінансових питань – у світлі викриття Андрія Балоня у хабарництві, викликає, як мінімум іронію – ексголові явно не вистачило кваліфікованих фінансових порад. Але це дрібниці. Як на мене, варто звернути увагу на причетність пані Ольги до банків агресори Росії. З 2010 року очолювала відділення «БМ-Банку» (ліквідований у 2018 році, був дочірньою структурою російського банку групи «ВТБ»). Наприкінці грудня 2018 року вона очолила відділення у Кропивницькому АТ «Сбєрбанку». А починала свою діяльність навіть позаштатним працівником у «Промінвестбанку». Це банк, чи не єдиний на той час в Україні, мав свою партію і саме там пані Ольга набувала першого політичного досвіду. Хоча публічною особою (принаймні до позавчорашнього дня) так і не стала. Основним акціонером «Промінвестбанку» з 2009 року була російська державна корпорація «Банк розвитку і зовнішньоекономічної діяльності» (Внєшекономбанк РФ), якій належали 99,77 відсотків акцій.
Тож, чи переможе ця леді, яка, безумовно, має певний гарт, Андрія Райковича? Поки що, я б сказала, – навряд. Швидше навпаки – відбере голоси у його давніших конкурентів. Але ж виборча кампанія тільки починається. Під час неї може з’явитись багато несподіваного – і чорний піар, і сенсаційні викриття (а «Слуга…» це вміє!), і круті повороти у заявах та намірах. Тож, буде цікаво!
Світлана Орел