Весь світ здригнувся від жахливих злочинів, які російські окупанти чинили в Бучі та інших звільнених від них на сьогодні українських містах та селах. Правда, яка стає відомою, дозволяє нам уявити повні масштаби цієї трагедії, яку нам ще доведеться пережити. Багато людей в шоці, розпачі, гніві. Як світова цивілізація могла допустити, щоб в ХХІ столітті орда орків безкарно чинила середньовічні криваві злочини проти мирних людей? Проти дітей – найдорожчого, що у нас є?
Але те, що відбулося в Бучі – тільки верхівка російського айсбергу. Це тільки злочини військових при захопленні населених пунктів. Страшніше попереду. Про повний план дій кремля на окупованих територіях можна дізнатися зі статті Тімофія Сєргєйцева «Что россия должна сделать у Украиной», опублікованої в РИА «НОВОСТИ» 3 квітня.
Для початку – кілька слів про автора. Сєргєйцев відомий як фахівець із виборчих та інших політичних проєктів, який встиг відзначитися і в Україні. У 1999 році він працював на президентських виборах у штабі Кучми. У 2004-му – Сєргєйцев креативив уже у Януковича. Саме йому приписують ідею постера з поділом українців на три сорти. Сьогодні він перебуває у ментальній єдності з владіміром путіним. Схоже, що кремлівський фюрер озвучує світу саме божевільні ідеї Сєргєйцева щодо України. Або навпаки, проте нам від того не легше.
Ось як це вдарене в голову визначає тільки початкові кроки «денацифікації»:
– ліквідація озброєних нацистських формувань (під якими розуміються будь-які збройні формування України, включаючи ЗСУ), а також припинення активності їхньої військової, інформаційної, освітньої інфраструктури;
– формування органів народного самоврядування та міліції (оборони та правопорядку) звільнених територій, що захищають населення від терору підпільних нацистських груп;
– інсталяція російського інформаційного простору;
– вилучення навчальних матеріалів та заборона освітніх програм усіх рівнів, що містять нацистські ідеологічні установки;
– масові слідчі дії щодо встановлення персональної відповідальності за військові злочини, злочини проти людяності, поширення нацистської ідеології та підтримку нацистського режиму;
– люстрація, оприлюднення імен посібників нацистського режиму, залучення їх до примусової праці щодо відновлення зруйнованої інфраструктури в порядку покарання за нацистську діяльність (з-поміж тих, до кого не буде застосовано смертну кару або позбавлення волі);
– прийняття на місцевому рівні при кураторстві Росії первинних нормативних актів денацифікації "знизу", заборона всіх видів та форм відродження нацистської ідеології;
-встановлення меморіалів, пам'ятних знаків, пам'ятників жертвам українського нацизму, увічнення пам'яті героїв боротьби з ним;
– включення комплексу антифашистських і денацифікаційних норм у конституції нових народних республік;
– створення постійно діючих органів денацифікації на період 25 років.
Крім того, сама назва «Україна» не може бути збережена, буде проведена деукраїнізація, як відмова від «роздування етнічного компоненту самоідентифікації населення» і ще багато чого – хто хоче, може почитати ці вологі фантазії кремлівських мрійників.
Якщо називати речі своїми іменами, з України хочуть зробити концтабір з окупаційною владою і постійною присутністю військових для придушення опору, ніяких виборів на цих територіях не буде, ніякого плану Маршала і відновлення – теж. Всю Україну поділять на «народні республіки» (на зразок Лугандонії). Представники української влади, культури, освіти, патріоти, моральні авторитети, лідери суспільних думок, все, що має ознаки української ідентичності, буде знищено під корінь. Думаєте, пересувні крематорії – то тільки для орків? До певного часу – так, а після введення окупаційної адміністрації та початку «денацифікації» і «деукраїнізації» – це вже для нас. Саме в них мають безслідно зникати представники еліти нації, щоб не можна було й сліду їх знайти. Завдяки багатолітнім діям російської агентури на нашій території списки цих людей давно підготовлені і передані представникам окупаційної влади, яка вже сформована і чекає захоплення територій, щоб розпочати каральні дії.
Ви уявляєте, який жах чекає Україну, якщо наші Збройні Сили не проженуть цю нечисть з нашої землі геть? Ви уявляєте ступінь божевілля того, хто цей план створив і розпочав його реалізацію?
У світу є тільки один шанс знищити цю ракову пухлину. Має бути створений військовий союз, агресору пред’явлений ультиматум, у випадку відмови від його виконання – оголошена війна. Саме так починалася Друга Світова. Саме так був зупинений і знищений гітлер. Саме так має бути зупинений і знищений путін, який за рівнем невиправданої жорстокості і загрози світовому порядку його перевершив.
Віктор Делюрман
А тим часом Одна з лідерок руху «Чесно» Віта Думанська детальніше розповідає про автора цієї маячні: «Тимофій Сергійцев – політтехнолог, філософ та сценарист. Рівень його кривавої політологічної компетенції ясно читається у вже згаданому матеріалі. Однак ці погляди і таке ставлення до українців мають давнє коріння, і так само давно поширювалися як в нашій країні, так і на росії.
Попри те, що Сергійцев давно поширює свої ідеї "запорєбріком", на перетині 2000-х його діяльність була дуже тісно пов’язана з українським політикумом. Саме він був одним із керівників виборчих кампаній Віктора Пінчука (парламентські вибори в Україні 1998 року у Дніпропетровську) та Леоніда Кучми (президентські вибори в Україні 1999 року, "штаб Пінчука-Деркача"). Багато хто дуже добре пам’ятає, скількома скандалами супроводжувалася саме та виборча кампанія другого президента, яка, зрештою заклала підвалини до "закручування гайок", вбивства Георгія Гонгадзе та акції "Україна без Кучми". Проте найбільше "творчість" Сергійцева проявилася у 2004-му році, коли він консультував кандидата в президенти Віктора Януковича. Саме під час цієї кампанії в Україні вперше була задіяна технологія штучного розколу країни, зокрема за мовною ознакою.
Більше зразків "чорного" піару, який працював на розкол країни і посилення недовіри до української влади й НАТО, можна побачити у Музеї агітації та політичного трешу Руху ЧЕСНО. Але найяскравішим проявом таких технологій стала листівка й відеоролик про "три сорти", на які українців нібито ділять Віктор Ющенко та його соратники. Автором цієї листівки був якраз Сергійцев. Тоді команда Януковича виставляла опонентів у різко негативному світлі, вдаючись до маніпуляцій. В агітках на підтримку провладного кандидата "помаранчеві" асоціювалися з агресією та насильством, тоді як сам Янукович був показаний рятівником і захисником жителів Півдня і Сходу.
У 2010 році Сергійцев також працював над виборчою кампанією Арсенія Яценюка, однак та співпраця виявилася провальною. Після того "політтехнолог" більше напряму з українськими політиками не працював.
Однак, як бачимо, думки про знищення нашої країни продовжували зріти. Зокрема, і на фронті "культурному". Наприклад, у 2012 році за сценарієм Сергійцева був знятий фільм "Матч" – про легендарний матч смерті між київськими футболістами та нацистами, що відбувся у 1942 році. Але, попри геройство киян у тому футбольному поєдинку, самих українців було зображено у фільмі цілком негативними персонажами. Що з огляду на те, хто таке кіно знімав, – не дивно.
Саме Сергійцев вперше почав закладати фундамент для вигаданих причин, через які у 2014 році росія анексувала Крим та почала війну в Луганській та Донецькій областях. І ті його ідеї, зрештою, привели росію до повномасштабного вторгнення в нашу країну сьогодні.
Як бачимо, цей "філософ, політтехнолог та письменник" продовжує просувати в російській пропаганді думку про повне знищення України.
Українці не діляться на сорти. Ми не отара, не "продукт австрійського генштабу", не збіговисько нацистів. Ми – народ, і наші війська та наші люди просто зараз показують і російській владі, і російським ідеологам свою єдність.
Сумно, правда, що Сергійцев досі залишається громадянином України. Хоча нам у Русі ЧЕСНО, як творцям Реєстру держzрадників, цьому дивуватися не доводиться. Тим паче, що таке громадянство повною мірою накладає на Сергійцева підсудність щодо статті про державну зраду. А значить, ми цілком можемо чекати на покарання для цього пропагандиста і з боку України».