Якось не викликала особливого резонансу новина про те, що тільки кілька тижнів тому обраного голову місцевого осередку партії «Слуга народу» Олександра Дануцу очільники політичної сили недемократичним способом фактично змістили з виборної посади.
Власне те, що керівництво «Слуги народу» призначило Микиту Потураєва фактично куратором нашої обласної організації – не новина. Про це було відомо ще на початку минулої весни. Хто такий цей народний депутат і який його шлях до парламенту ми вже писали.
http://chas-time.com.ua/polityka/za-mistsevimi-viborami-u-nas-naglyadatime-danutsa-v-kvadrati.html
Вони з Олександром багато в чому схожі. І ця заміна шила на мило не має великого значення. Важливо інше – сам принцип, метод – як це було зроблено. Думаю, було б смішно, якби я зараз почала розмазувати по стінці партію «Слугу народу», мовляв, олігархічна, створена зверху, не народна, не має підтримки знизу. Усе це так, але все це давно відомо. Що гірше – робиться не вперше.
У інших політичних силах давно, і можна сказати вже традиційно, практикується схожий підхід: якщо керівникові партії або її верхівці чимось не подобається або вони не довіряють лідерові обласного чи міського осередку, то його досить швидко переобирають. Звісно, усе це більше чи менше прикрито на позір демократичними формами конференцій, зборів з партійними прапорами, символами і відповідною атрибутикою. Тільки більшість виступів на тих зібраннях зарані підготовлені, все наперед обумовлено і вирішено.
Звісно, не йдеться про звичайну організаційну чіткість. Вона, безперечно, потрібна. Наша проблема у тому, що маємо дуже мало справжніх партій, які б були організовані знизу, а не зверху. Але ще більша проблема – нам вкрай не вистачає справжніх лідерів. Уявімо собі, якби людину, що користується потужним авторитетом серед членів партійного осередку, яка спілкувалась і зуміла запалити чи не кожного члена партії, отак волюнтаристськи змістили з виборної посади, яка мала б бути реакція партійців?
Як мінімум, протест, якби на нього не зважили, повністю обласна організація вийшла б із цієї партії. Чи багато у нас таких прикладів? Отож.
А у іншому випадку: яка різниця – Дануца, Потураєв? Врешті, Микита, так чи інакше мав контролювати у «СН» хід наших місцевих виборів. А він, на мою думку, фактично Дануца в квадраті. То тепер буде Дануца у кубі?
Світлана Орел