Так вже влаштоване життя людини, що їй постійно доводиться щось з чимось порівнювати: високо-низько, далеко-близько, тяжко-легко тощо. Тож недарма існує така приказка «Все пізнається у порівнянні». Мабуть, ніхто не заперечить, що часто ми порівнюємо: дорого-дешево.
На мою думку, одним з найоб’єктивніших і прийнятних показників рівня добробуту людини є показник, що визначає її можливість отримати певну кількість продуктів харчування на свою місячну заробітну плату. Для прикладу взяв розповсюджену професію – середньостатичний слюсар. Показники 1913 року використовував із різних джерел, в т. ч. і з видання О. М. Пашутіна «Историческій очеркъ Г. Елисаветграда».
Ще у 2004 році в одній із місцевих газет була моя публікація, де порівнювалися ціни на основні продукти харчування та купівельна спроможність середньостатичного слюсаря. З того часу багато води втекло… Ясна річ, у нинішній час ринково-базарних стосунків однакових цін на продукти не існує, як не існує однакових заробітних плат за однаковою посадою. Тому передбачаю, що дехто не погодиться з моїми показниками. Зазначу, надавати порівняльну аналітику з цінами і заробітною платою слюсаря країн Заходу вважаю недоречним, бо не хочу зайвий раз псувати настрій читачеві.
Цікава картинка може скластися, якщо порівнювати показники 2004 та 2025 років з тими ж показниками, приміром, 1990 року, але то окрема історія. Що стосується сьогоднішніх цін, то при всій їхньої розкиданості, я намагався використовувати нижчі, маючи на увазі, що далеко не кожен умовний слюсар дозволяє собі купувати дороге. Втім, заробітну плату на рівні слюсаря і вищу мають працівники багатьох інших професій, хоча дехто меншу, не кажучи вже про пенсіонерів. Словом, занурившись у наступну табличку, кожен, особливо, хто має схильність до аналітики, може зробити свої висновки.
Порівняльна таблиця купівельної спроможності слюсаря
(зарплата на місяць: 45 руб. у 1913 році, 600 грн. у 2004 році та 13 000 грн. у 2025 році)
Як на мене, то ці сухі цифри не можуть не навести на деякі роздуми. Давайте спочатку розглянемо показники 2004 року, коли до речі, долар США дорівнював 5,3-5,5 гривні. Перш за все кидається в очі, що у цьому році по більшості (одинадцять) показниках наш умовний слюсар мав менші можливості з придбання продуктів харчування на свою зарплату, ніж слюсар скажімо, заводу братів Ельворті у 1913 році. Причому, по деяких з них (поз. 9, 13, 15) аж у три рази(!).
Аналіз показників 2025 року вимальовує дещо іншу картинку: купівельна спроможність сучасного слюсаря щодо 1913 року взагалі знаходиться трохи у кращому стані. Несподіваним, принаймні для мене, виявилось, що наразі, коли долар за 40 і ціни «кусаються», а дуже значна частина держбюджету витрачається на захист держави, слюсар (і не тільки) має можливість за одну місячну зарплатню придбати більше (!) основних продуктів харчування, порівняно з 2004 роком, по… одинадцяти позиціях із зазначених п’ятнадцяти. Підтвердити, а можливо, спростувати цей висновок можна простим порівнянням обсягу, асортименту і якості продуктів у вашому домашньому холодильнику у тому ж 2004 році з нинішніми. Тож, виходить, що не «все пропало», тим більш, коли ми живемо в умовах воєнного стану?
Однак, не слід забувати, що це відносне благополуччя ми маємо значною мірою завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу.