Ви, безумовно, знаєте, що я займаюся безпосередньо надрокористуванням, високотехнологічною переробкою титанової сировини, маю нові проєкти в Україні та Сполучених Штатах. Тому мовчати не маю права.
Багато років пропагую співпрацю України і США та щиро вважаю: наші країни природні союзники. Також я вірю у магію обміну з нашими партнерами інвестиціями,технологіями, сировиною. Це розвиток для України, це потрібно та вигідно Америці, та це неабиякий шанс на мирне та безпечне життя після можливого і бажаного закінчення війни.
Але… Насамперед – я громадянин України! Тут народився, живу, працюю, намагаюсь розвивати бізнес, допомагаю війську та нікуди не збираюся їхати. Зараз у неті почали ходити тексти з майбутньої угоди, яка нібито запропонована американською стороною. Якщо ці тексти правдиві, то вважаю підписувати таке неможливо!
По перше. У України немає ніякого боргу за допомогу у війні. Ні З00 мільярдів, ні 120, ні 20. І ми нікому нічого не повертаємо. Все, КРАПКА!
По друге. Створити Фонд Відродження України можна та необхідно. Джерела фінансування повинні бути спільні, паритетні, як внески так і керівництво.
Трете. Основними напрямками інвестицій Фонду мають бути – енергетика атомна, зелена та трохи теплова. Видобуток та переробка корисних копалин, включаючи нафту, газ та мінеральні ресурси. І, безумовно, військово -промисловий комплекс України.
Четверте. Я двома руками за співпрацю з DFC. Їхню експертизу, фінансові можливості, досвід та особливо можливість страхування військових та політичних ризиків слід використовувати!
Ну, і останнє. Я дуже сподіваюсь, що на переговірників з обох боків не дуже вплине піднятий хайп з приводу цієї можливої угоди. Цій хайп зараз вкрай не своєчасний. Сподіваюсь на мудрість керівництва обох країн та на те, що угода все ж таки буде і буде вона справедливою та вигідною і для України, і для Сполучених Штатів.