Минулої неділі на Майдані Незалежності в Києві відбувся традиційний мітинг на підтримку звільнення військовополонених, який також присвятили вшануванню пам'яті загиблих унаслідок теракту в Оленівці два роки тому.
На акцію на Майдані зібрались близько тисячі людей. Були присутні родичі та близькі полонених азовців і морпіхів ЗСУ, а також десятки бійців бригади "Азов". На вшанування пам'яті загиблих цього дня в центрі Києва відкрили виставку "Оленівка: квінтесенція жорстокості". Її організували представники "Асоціації родин захисників "Азовсталі" у співпраці з Національним музеєм Революції Гідності.
Жертв теракту в Оленівці і всіх загиблих захисників України вшанували хвилиною мовчання. Перед присутніми виступили свідки теракту, директор Музею Майдану Ігор Пошивайло, а також командири бригади "Азов" Національної гвардії України, зокрема, підполковник, заступник командира бригади по роботі з особовим складом, Герой України Святослав Паламар на позивний Калина. Паламар наполягає, аби в наступних обмінах були військовослужбовці "Азову". Також, за його словами, слід повертати в першу чергу всіх поранених, в тому числі під час теракту в Оленівці. Крім того, за словами Калини, азовці вимагають від керівництва країни затвердити на державному рівні дату 29 липня Днем пам'яті захисників, які загинули в полоні.
Напередодні цієї трагічної дати, у суботу, 27 липня, у центрі Кропивницького рідні військових з 57-ї бригади, які вважаються зниклими безвісти або перебувають у російському полоні, вийшли на мирну акцію. На мосту через Інгул в центрі Кропивницького зібралися понад пів сотні людей. У руках вони тримали прапори з надрукованими на них портретами їхніх рідних, які з поля бою потрапили у полон до російських окупантів або вважаються зниклими безвісти. У рамках мирної акції учасники і учасниці пройшли ходою від Набережної до площі Героїв Майдану
Як відомо, у ніч на 29 липня 2022 року РФ скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 53 захисники "Азовсталі". Перед тим в барак, який був знищений вогнем, перевели групу українських військових. Серед них були двоє військових з Кіровоградської області: Богдан Хомовський та Ярослав Отрок.
Богдан Хомовський
Азовець Богдан Хомовський з позивним Danger народився та виховувався в родині істориків в селі Дмитрівка Кіровоградської області. Його мама Наталія Хомовська розповіла, Богдан не служив в армії, бо його комісували за станом здоров’я. Та коли він у 2018 році пішов в "Азов", вирвав сторінку з діагнозом з медичної картки. До цього рішення навчався в Миколаївському аграрному університеті.
"Запальним був, але, разом з тим, дуже домашнім. В університеті провчився рік і два місяці, а потім сказав, що не його це. Він спілкувався зі своїм другом дитинства, який був в "Азові" від початку його заснування, і я зрозуміла, що він дуже загорівся". Батько Богдана Юрій, розповів, син любив природу та риболовлю, проводити час з донькою. Її качечку для купання носив з собою, як талісман.
Востаннє мама розмовляла з сином 17 травня 2022 року, в день виходу українських військових з "Азовсталі": "Сказав, що вони вимушені виходити. Ухвалили рішення здатися в полон. На другий день після теракту російська сторона виклала списки. Думаю, їх підготували заздалегідь. Ті, хто вижив в Оленівці та зміг вибратися з полону, говорять про те, що хлопців відбирали на той барак за списками".
З часу теракту, до того, як батькам підтвердили збіг ДНК, минуло майже дев'ять місяців. Наталія береже молитву українського націоналіста, яку мав їй син: "Перший пункт: "Здобудеш українську державу або згинеш у боротьбі за неї". Страшно було читати ці слова, бо розуміла – так вихований мій син. Я дуже боялась за його життя і розуміла, що він готовий на все заради того, щоб стримати ворога". На момент загибелі воїну було 26 років.
Ярослав Отрок
Азовцю Ярославу Отроку з позивним Фірст на момент загибелі був 21 рік. Він жив у селі Млинок Онуфріївської громади Кіровоградської області. З підліткового віку брав активну участь у діяльності багатьох українських молодіжних організацій – від Пласту до Нацкорпусу. У 18 років Ярослав вступив до "Азову". З 2021 року навчався у Київському національному університеті імені Шевченка на філософському факультеті за спеціальністю "Політологія".
"Я думаю, що основне – це світло, яке він випромінював, освітлюючи своєю присутністю мій життєвий шлях. Його надихаючого світогляду, в якому поєднувалися безмежна доброта і твердість переконань, мені вистачить на все моє життя, щоб робити правильні вчинки і правильні вибори", – сказала його дружина Олександра. Майже через рік після теракту, у липні 2023-го, із загиблим змогли попрощатися в Кременчуці на Полтавщині, де він жив останніми роками.
* * *
В Офісі генпрокурора повідомили, станом на 25 липня 2024 року слідство триває, підозри у справі не оголошували. За даними росіян, загинуло понад 50 українських захисників, поранень зазнали 130 людей.
За матеріалами ЗМІ
