Плат Давида

12 липня вважається днем святої Вероніки, покровительки фотографії. Про неї розповідають таку легенду.

Коли засуджений на смерть Ісус Христос йшов на Голгофу, згинаючись, спотикаючись і падаючи під вагою свого хреста, на цьому Хресному шляху Його супроводжували багато людей. Дехто глузував з Нього, дехто байдуже спостерігав… Та була серед них і добра душа. І коли Він вкотре впав, виснажений і змучений спрагою, підбігла до Нього жінка на ім’я Вероніка, напоїла водою та подала свій плат, щоб обтер обличчя. Коли вона повернулася додому, то побачила, що на тканині закарбувався лик Спасителя. Цей плат нині зберігається в соборі Святого Петра в Римі.

Гадаю, не знав про це Давид Ямпольський, коли вперше взяв у руки свій плат, тобто фотоапарат «Зміна-5». З тих пір пройшло багато років, а через його руки – з десяток фотоапаратів. Нині наш земляк мешкає у місті Майнц (Німеччина). Коли переїхав туди з родиною, практично закинув фотосправу. Не до того було, та й усі необхідні для неї «причандали» коштували дуже дорого.

Проте невдовзі почався бум цифрової фотографії. І Давид повернувся до свого захоплення, опанувавши для цього ще й кілька комп’ютерних програм. Відтоді він поміняв «Кенон» на «Ксенон», з яким ніде не розлучається.

Світлини Давида Ямпольського дивовижні. Особливо портрети. На кращих з них ми бачимо людей у миті особливого психологічного стану – емоційної напруги чи творчого злету. Полюбляє митець також пейзажні, архітектурні та жанрові зйомки. В них є і лірика, і закоханість у життя. Він добре подружився зі світлотінню, яка по-особливому звучить в його чорно-білих фото. Власне, усі роботи Давида мають оригінальний почерк, за яким можна впізнати світлинних справ майстра.

Любомир Романов


Надрукувати   E-mail