Заяви Путіна про те, що росіяни перемогли нацистську Німеччину, а українці сприяли нацистам, заохотили мене повернутися до історії пілота цивільної авіації Сергія Борисенка. Він пройшов з своїм літаком У-2, пізніше По-2, усю війну. Ми працювали на Черкаському летовищі – я авіамеханіком, він диспетчером повітряного руху. Впродовж війни Борисенко вів щоденник і на його основі я видав книжку «Війна Сергія Борисенка».
Напад Німеччини 22 червня 1941 року застав Борисенка у Казахстані, а вже 22 липня в Україну вирушив останній літак їхнього авіазагону. З Борисенком летів авіатехнік Микола Камишенко. Спершу літаки мали обладнати як санітарні, але у Дніпрі Борисенко негайно повіз офіцера зв’язку до Запоріжжя і Каховки. Війська відступали, зв’язок було втрачено і літаки У-2 стали єдиною можливістю управляти військом. 13-ий окремий авіаполк цивільної авіації розпочав свою війну. Уже в першому леті Борисенка двічі атакували ворожі винищувачі. Довелося «кукурузникові» ховатися в кукурдзяних полях. Повітряний гвинт було пошкоджено, але Борисенко пилкою вкоротив уцілілу частину і повіз далі офіцера зв’язку.
Було завдання летіти двома літаками у станицю Цимлянську і при заході на приземлення Борисенко побачив, що летовище заповнили німецькі танки. Почалася жахлива стрілянина. Літак Івана Буйволова, який йшов першим, спалахнув і зник у вибалку. Борисенко посадив пошкоджений вогнем літак серед поля. Німці кинулися шукати пілота, але не знайшли. До лінії фронту було пів сотні кілометрів, селяни допомагали пілотові вийти до своїх. Вони розповіли, що в полях стоїть обгорілий літак із загиблим пілотом.
У жовтні 1942 року було створено підрозділ нічних бомбардувальників У-2. Борисенко став командиром авіаланки. Вночі скидали авіабомби на ворожі позиції. У 1944 році почали вночі літати до партизанів, де не було навіть тимчасових летовищ, на лінії фронту німці обстрілювали літаки, але Борисенко та інші пілоти щоночі виконували по кілька рейсів, возили зброю і харчі, вивозили поранених. У червні-липні 1944 року пілоти 347 разів літали вночі у ворожий тил, доставили 67 тонн бойових вантажів і вивезли 226 поранених партизанів, 97 багатодітних матерів і 1629 дітей. Вивезення дітей з партизанського лісу взагалі було подвигом. Літак У-2 має дві кабіни для двох осіб – пілота і штурмана. Для вивезення дітей призначили норму – шестеро в одній машині. Борисенко привозив по 15 малих пасажирів. Його приклад наслідували інші.
1 серпня 1944 року полк прибув на лінію оточення німців в Курляндському котлі у Прибалтиці. Пілоти розкидали над ворожими позиціями летючки-перепустки з закликом здаватися у полон. Також вивозили агітаторів до оточених німців, доставляли вантажі партизанам. Останній бойовий виліт Борисенко здійснив 9 травня 1945 року на Тукумс, де були 250 тисяч вояків. Вони чинили опір до 23 травня 1945 току. Борисенко розкидав летючки із вказівкою, куди німецькі пілоти мали перегнати свої машини. Його війна закінчилася.