20 квітня пішов із жмття Віталій Михайлович Павченко. Відомий історик і педагог Кропивницького, мав наукове звання кандидата історичних наук та вчене звання доцента. Певний період працював на посаді доцента в Державній льотний академії України.
У 1991 році почав працювати викладачем у Кіровоградському педагогічному інституті ім. В.Винниченка на кафедрі всесвітньої історії, яку згодом очолив. Він викладав предмет "Історія народів Східної та Центральної Європи". Мені випала честь бути серед його студентів, під час навчання у КДПІ ім.А.Винниченка у 1993 р. Його лекційні заняття вирізнялися від інших. Віталій Михайлович вже тоді почав застосовувати нові методи викладання та подачі матеріалу студентам. Це був не монолог, а діалогічне викладення матеріалу, яке сприяло кращому його засвоєнню. Він завжди з великою повагою ставився до думки кожного студента з того чи іншого питання, прагнув сформувати у нас основи критичного мислення та критичного сприйняття тієї чи іншої інформації.
Він дуже гостро критикував тоталітарний режим часів срср, під час лекційних занять розкривав його гнилу сутність і небезпечність. На його заняттях завжди була доброзичлива емоційна атмосфера, він мав тонке почуття гумору, ми студенти, відчували свободу у висловлені власної думки. Він був виваженим, принциповим, надзвичайно відвертим і прямолінійним. Віталій Михайлович, завжди ревно відстоював українську мову, історію та культуру.
До останніх днів продовжував захоплюватися історією України і світу в цілому. Я неодноразово зустрічала його в бібліотеці Д. Чижевського, останній раз ми з ним там бачилися 14 квітня 2026 р. Він дуже сильно вболівав за нашу Книгу Пам'яті "Слава у вічності". Одним із перших серед фахових істориків нашого краю її прочитав і залишив мені свій коментар.
Він дуже важко сприймав і переживав події російсько-української війни, пропонував називати її московито-українською, різко і відверто критикував путіна та його діяльність.
Він завжди був на боці Світла і Добра, Свободи і Справедливості. Я щиро дякую Віталію Михайдовичу – Метру історії за знання!
Дуже шкодую, що вже ніколи не зможу з ним зустрітися і поспілкуватися на історичні теми, не зможу почути його коментар тих чи інших подій...
Світла і вічна пам'ять Вам, Учителю...