Наприкінці лютого – 120-річчя Уласа Олексійовича Самчука. Він – видатний український письменник, журналіст і публіцист, редактор, лавреат УММАН, член уряду УНР у вигнанні, член ОУП «Слово». Засновник і редактор рівненської газети «Волинь». Голова МУРу. Входив до складу ОУН. Після розколу ОУН залишився на боці голови ПУН Андрія Мельника.
Письменник народився 20 лютого 1905 р. у с.Дермань на Рівненщині. Улас Самчук прожив довге й цікаве життя та майже шістдесят років змушений був перебувати в еміграції. Наприкінці 1920-х рр. опинився в Німеччині. Навчався у Бреславському університеті (нині Вроцлавський, 1928-1929), відвідував картинні галереї, оперний театр, різні виставки. Саме в німецький період з’явилася ідея написати родинну хроніку й розпочалася співпраця з «Літературно-науковим вісником», який у Львові редагував Дмитро Донцов.
У 1929 р. письменник переїхав до Праги. «У житті кожної людини є час і місце, що творять вісь її буття. У моєму житті таким місцем була Прага і час, у ній прожитий», — згадував У. Самчук. У 1920-1930-ті р. у Празі кипіло українське політичне й культурне життя. Тож спраглий до знань студент вступив на філологічний факультет Українського вільного університету (1929-1931), брав участь у різноманітних дискусіях і культурних заходах. У празький період сформувалася політична позиція Уласа Самчука, він став активним учасником націоналістичного підпілля.
Визнання письменнику принесли романи, написані у 1930-ті: трилогія «Волинь» — художній літопис історії України ХХ ст., «Марія» та «Кулак» — перші у світовій літературі твори, присвячені темі примусової колективізації та Голодомору 1932-1933 рр. в Україні.
У роки Другої світової війни Самчук на певний час повернувся в Україну (1941-1944). Однак у 1944 р. разом із дружиною Тетяною опинився у Західній Німеччині. Проживав у таборах для переміщених осіб і біженців, з головою поринув в українське громадсько-політичне й культурне життя, про що залишив детальні спогади у книзі «Плянета Ді-Пі» (1979). Саме Улас Самчук очолив створений 1945 р. у м. Фюрт Український мистецький рух (МУР). У цей час відбувалися дискусії щодо майбутнього української літератури, її модернізації.
На початку 1946 р. У. Самчук разом із співачкою Ганною Шерей стали хрещеними Теодора Костюка, згодом відомого астрофізика, співробітника NASA.
Від 1948 р. Улас Самчук проживав у Канаді. Увійшов до організації українських письменників «Слово». Працював над трилогією «Ост» (1948, 1957, 1982) та іншими творами, писав спогади.
Улас Самчук відійшов у вічність 9 липня 1987 р. у Торонто. Похований на українському цвинтарі святого Володимира у м.Оквілл.
Андрій Корнат
«Світ грішний і великий… З банками, як сказав, і хмародерами. Безліч людей на планеті починали з такого, і вони вже лежать під руїнами Помпеї, а ми наївно воскресаємо, щоб продовжувати те, що вже одного разу в безліч виглядів повторювалось. Народ, державність, свобода, право на місце під сонцем – все це підсумовується патетичним життям, що живе там, де люди мають глибоку душу і вишколений розум…»