Власне, нічого дивного. Так завжди й було. І все ж, метушня навколо так званого антиколомойського законопроєкту дуже показова.
Насамперед, ясна річ, для самого президента, якого апріорі більшість виборців, навіть тих, які щиро голосували за нього і сподівались на його чесність, вважали людиною олігарха. Та обставини склалися так, що йому, якщо й довелося вибирати, люфт був мізерний. Без кредитів МВФ Україна не матиме підтримки світових фінансів, а вони нам потрібні, як повітря. І тут уже Ігор Валерієвич, яку б вагу не мав, а переважити не може.
Та, ясна річ, не для всіх. І хоч він відхрешується від 16 тисяч поправок (стільки букв у тому Законі!), але подані вони, і це очевидно для всіх, щоб загальмувати процес прийняття. А це однозначно на руку Коломойському, який міг би щось придумати, знайти зачіпку і повернути усе на свою користь. Він у таких справах мастак!
Та ось уже фінансовий комітет ВР, як повідомила «Економічна правда», опрацював правки до антиколомойського законопроєкту та запропонував ВР ухвалити Закон. За це рішення проголосували 18 із 32 депутатів. Як повідомляє "Центр протидії корупції", "за" голосували депутати від "Голосу", "Європейської солідарності" та більшість народних депутатів від "Слуги народу".
"Проти" проголосували троє: Василевська-Смаглюк («Слуга народу»), Палиця («За майбутнє) і Ніколаєнко («Батьківщина»). Утримались двоє: Воронько і Кінзбурська (обоє зі Слуги народу). Частина не голосували, чи були відсутні.
Серед тих, хто утримався і проголосував «проти» двоє й наших обранців – Олег Воронько та Андрій Ніколаєнко. Це голосування, звісно, не дає відповіді на всі питання, але трохи привідкриває завісу: чому саме безробітний айтішник із Світловодська раптом опинився у парламенті. Ну, не тому ж, що найбільший державник і найактивніший діяч…
Із Андрієм Ніколаєнком все зрозуміло: він залежить від голови фракції Юлі Тимошенко. А вона, прикриваючись махровим популізмом (майже, як рущником!) намагається допомогти землякові і протеже Коломойському, якому свого часу, будучи прем’єром, дозволила стати міноритарним, фактично із правами мажоритарного власником акцій важливої державної енергетичної компанії. Куди ж тут відступати?
Світлана Орел