31 липня Верховна Рада ухвалила закон, який повертає відібрані повноваження антикорупційним органам – НАБУ і САП. "За" ухвалення президентського закону в цілому проголосували 331 парламентар: "Слуга народу" – 214; "Європейська солідарність" – 27; "Батьківщина" – 4; "Голос" – 16; "Платформа за життя та мир" – 17; "Відновлення України" – 9; "Партія "За майбутнє" – 11; "Довіра" – 17; позафракційні – 16. Ніхто не голосував "проти". Також ніхто не утримався від голосування. 9 депутатів не голосували.
Знову, як і за одіозний закон 12414, депутати від нашого краю, одностайно підтримали президентську ініціативу повернути незалежність антикорупційним органам. «За» – Олександр Дануца, Ігор Мурдій, Юрій Кузбит, Богдан Торохтій, і навіть Олег Воронько, та напівнаші Андрій Ніколаєнко і Сергій Ларін. Олег Тарасов, як завжди, був відсутній.
Про що свідчить така одностайність? Що нашим депутатам однаково – за що голосувати? Аби кормова база була на місці? Минулого тижня я назвала у своїй публікації прислужником Олександра Дануцу З еліти – в слуги, а тепер і в прислужники, але, схоже. Така роль не лише у нього, а чи й не у конституційної більшості парламенту?... Господи, де ж нам набрати розумних і принципових, та ще таких же, які б за них проголосували?
Насправді, депутати цього разу зробили правильний вибір – врятували країну від сповзання у автократію, від європейської обструкції, що загрожувала припиненням фінансової та збройної допомоги. Що ж конкретно вони прийняли цього разу?
Спеціалізована антикорупційна прокуратура самостійно здійснюватиме процесуальне керівництво розслідуванням справ Національного антикорупційного бюро, а не під контролем генерального прокурора. Водночас упродовж шести місяців після набрання чинності законом Служба безпеки України має перевірити співробітників НАБУ, САП та інших органів, які мають допуск до державної таємниці, на предмет співпраці з державою-агресором. Кожні два роки співробітники цих органів проходитимуть внутрішню перевірку на поліграфі за методологією, погодженою з СБУ.
Це прийнятні умови. А тим часом стало відомо, що затриманий і арештований посадовець Національного антикорупційного бюро розслідувань Руслан Магамедрасулов був одним із ключових співробітників, що займалися документуванням діяльності бізнесмена Тимура Міндіча, співвласника студії "Квартал-95". Через це і колектив НАБУ, і прокурори САП наразі суттєво деморалізовані і чекають на вирішення ситуації не лише з майбутнім обох структур, а й з колегами. Про це кажуть співрозмовники журналістів у НАБУ. У них є детальний аналіз щодо всіх своїх співробітників, до яких навідалися СБУ та ДБР застосовували слідчі дії. І майже всі ці люди безпосередньо пов’язані з розслідуваннями, у яких фігурують топпосадовці з найближчого оточення Зеленського.
І це дуже погана й тривожна тенденція, яка свідчить: влада ніяк не хоче зрозуміти, що треба не захищати своїх корупціонерів, а ставити на посади чесних і принципових. І, звісно, перевіряти їх. У тому числі й на дитекторі брехні. Політична оглядачка «ДТ» Інна Ведернікова з цього приводу висловилась дуже точно: «Президент має звільнити всіх організаторів і виконавців спецоперації зі знищення в Україні незалежних антикорорганів. Провал у темні води (прийняття закону 12414) — це не просто помилка технологів Банкової, які добре відчувають свій шлунок і погано країну, це заявка на політичну смерть правлячої політичної сили та її лідера. Зрозуміло, що у Зеленського в разі прийняття законопроєкту й відставки всіх організаторів і виконавців операції «Павутина-2» однаково скорочується політичний шлях. Але очистивши себе від виконавців власних бажань, він зможе покинути Банкову без страху вийти за її поріг. Адже програти владу та втратити владу — це різні речі».
Перед другим голосуванням побоювались і деякі нардепи. У ЗМІ з’явились повідомлення: вони хочуть від влади гарантій, що після зміни закону антикорупційні органи не візьмуться за тих, хто своїми голосами намагався підпорядкувати їх генпрокурору. 31 депутат мають підозри від НАБУ, ще 80 – фігуранти справ у різних статусах. А ще джерела "Української правди", наближені до ОП, розповідають про шість можливих підозр нардепам президентської фракції у незаконному збагачені та недостовірному декларуванні, які начебто були готові ще до голосування (от парламент! І винні у цьому й виборці!).
Водночас впливові представники антикорупційної вертикалі наголошують, що вони не "не СБУ чи ДБР" і "політичним переслідуванням" не займаються. "Ми на цих принципах працювали і працюємо. Це наша гарантія безпеки. Але якщо політична влада не хоче боротись з корупцією – у рази складніше зробити те, на що очікує суспільство", – зазначив співрозмовник видання.
А що ж з грошима? У суботу, 26 липня, видання The New York Times повідомило, що Євросоюз скорочує фінансування України через ухвалення закону про обмеження незалежності НАБУ і САП.
Насправді скорочення стосується чергового траншу і пов'язане не з антикорупційними органами, а з невиконанням низки маяків ще за перший квартал 2025 року. Наприклад, президент Зеленський вчасно не підписав закон про посилення інституційної спроможності Агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Через це розмір наступного траншу ЄС зменшили з 4,5 млрд євро до 3 млрд євро. Ще гірша ситуація з виконанням маяків за другий квартал 2025 року. За словами заступника голови податкового комітету парламенту Ярослава Железняка, у квітні-червні Україна виконала лише 5 з 11 вимог Євросоюзу, що може призвести до зменшення наступного траншу на 2-3 млрд євро.
Від початку великої війни Україна отримала 138,9 млрд дол. фінансової допомоги, свідчать дані Міністерства фінансів. Найбільшим донором бюджету став саме Євросоюз, який прямо виділив 48,6 млрд дол. Ще 8 млрд євро (9,3 млрд дол.) ЄС надав через механізм ERA Loans – кредит під заставу заморожених російських активів, у межах якого Україна загалом планує отримати 50 млрд дол.
Одразу після ухвалення закону про обмеження незалежності НАБУ і САП у Єврокомісії заявили, що питання призупинення фінансування України "наразі не обговорюється". Одночасно там визнали, що певні "запобіжні заходи" в ЄС таки існують.
І знову на ті самі граблі? Минулої середи на засіданні уряд вчергове не затвердив обраного конкурсною комісією з відбору очільника Бюро економічної безпеки (БЕБ) Олександра Цивінського на посаду очільника Бюро.