Багатьох, м’яко кажучи, здивувало те, що під час візиту у наше місто предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній вручив орден Святого рівноапостольного князя Володимира ІІІ ступеня голові обласної ради Юрієві Дрозду.
У соцмережах і не тільки постало питання – хто ж так підставив Епіфанія? Про це ж я запитала єпископа Кропивницького і Голованівського Марка. Він відповів:
– Нагорода церкви – це форма висловлення подяки людині за добрі справи. Юрій Дрозд потужно підтримав єпархію ПЦУ. А те, що навколо його імені здійняли скандал з приводу оголошення конкурсу на посаду очільника драмтеатру, не можна вважати достатньою підставою до того, щоб не подякувати доброчинцеві.
Ну, ось. На городі бузина, а в Києві дядько. Тут просто необхідно відокремити мух від котлет. Медійний шум навколо незаконного конкурсу явно перебільшений. Насторожує те, що сам пан Вандрашек його з усіх сил підтримує. Тож і вважав єпископ Марк, що цей медійний шум зовсім не причина не подякувати добродійнику.
Щодо Вандрашека, то, ясна річ, з конкурсом не варто було поспішати. Чому Юрій Дрозд так наполіг на його проведенні, важко сказати. Навряд чи, враховуючи його бекграунд, ним рухала турбота про мистецтво. Але, з іншого боку, ніхто з колег, які з розбігу захищали Вандрашека, навіть не спробував глибше розібратися в ситуації. Бо якщо проти Олексія Дорошева нібито весь колектив, то це ще не означає, що він у чомусь не має рації. Та й пан Вандрашек ніякий не рятівник нашого театру, а просто адміністратор. На жаль, історія діяльності попередніх очільників театру, режисерів-майстрів обривалася сумно: і Михайла Донця, і Івана Казнадія, і Михайла Ілляшенка, та й Євгена Курмана фактично видворили з посад. І вони не мали такого медійного захисту.
Що ж до підтримки Дроздом єпархії ПЦУ, то сьогодні, ясна річ, маючи вплив і можливості, це зробити неважко. Це не те, що років десять тому, коли вся влада молилася на моспартріархат і треба було мати внутрішній стержень та послідовну позицію, щоб публічно стати на бік української церкви.
Не можна у чомусь дорікнути і єпископу Марку – він людина з іншої сфери і не може знати багатьох деталей та особливостей політичного і культурного життя краю. Але, як на мене, нагорода авторитетної церкви, це не лише форма подяки за конкретну справу. Це ще й визнання високих моральних чеснот і послідовної позиції нагородженого. Такої, яка є прикладом для інших. Про Юрія Дрозда це стверджувати важко. Головою облради обрали ставленика Татарова? І радника Балоня…
Світлана Орел