Ситуація на уранодобувних шахтах країни, і у нашому краї зокрема, ось уже рік залишається напруженою і тривожною. Неадекватна ціна на видобутий уран, величезні борги перед шахтарями та за використані ресурси з одного боку. А з іншого – необхідність стабільної роботи атомних станцій, безперебійної подачі електроенергії.
Ще на початку червня відбулася нарада, присвячена проблемам, що назріли у ДП «СхідГЗК» під головуванням в.о. міністра енергетики та захисту довкілля Ольги Буславець. Тоді шляхом непростих переговорів вдалося заключити новий контракт на шість років. За словами голови профспілки шахти «Інгульська» Михайла Мельника, не можна сказати, що шахтарі повнястю задоволені цим контрактом: він виписаний так, що одна сторона у будь-який момент може від нього відмовитись, зафіксована ціна – 110-112 доларів за кілограм уранового концентрату теж фактично мінімальна, прийнятною для шахт була б ціна на 20-30 доларів вища.
Як тоді повідомляв голова профспілки, позитивним підсумком наради стала домовленість, що шахти регулярно отримуватимуть поки що мінімальну щомісячну суму за урановий концентрат – 240 мільйонів гривень. Це дозволить покрити найнагальніші потреби, принаймні не зупиняти виробництво.
І ось –тривожна новина. Графіки виплат знову не дотримано. Голова обласної ради Олександр Чорноіваненко змушений знову звертатися до Президента та уряду з проханням терміново погасити заборгованість, яка знову сягнула майже 400 мільйонів гривень.
Атомна енергетика – це дуже серйозно. Невже керівництво країни цього не розуміє?
Світлана Орел