Усі знають, що вулиця Дворцова названа у нас криво-косо, адже такого слова в українській мові немає. Може бути хіба що прізвище. Але ця прикрість не зупинила депутатів міської ради минулого скликання. Що ж, таких обирали – більше нічого додати. З тієї ж опери і назва міської ради: тобто не така-то міська рада, а рада такого міста. Все не як у всіх.
Всього вісім років тому під шаленим тиском проросійського лобі та зомбованих колоніальним романтизмом хохлів у місті з’явилася вулиця Дворцова. З’явилася не просто так, і не вперше, а втретє… Сам палац для імператора збудували у середині позаминулого сторіччя, і саме звідти пішла назва вулиці довжиною у шість кварталів. Далі перетнувши рубіж Миколаївського проспекту, що потім став Великою перспективною (і теж тричі) вулицею, Дворцової вже не було, бо вулиця звалася Верхньо-Донською. Теж питання – чому саме так? Ймовірно через донських козаків, яких навчали у двох групах місцевого кавалерійського юнкерського училища. Можливо, і відтинок у шість кварталів до побудови палацу теж був «донським» за назвою?
Але «дворова топоніміка» канула в лету зі зникненням монархії у сусідній Росії, і все що починалося біля кавалерійського плацу до самого вигону за Великою Балкою носило «світле ім’я Леніна», аж до вересня 1941 року. Нацистам совкові назви були ідеологічно ворожими. І тому, не замислюючись, вони повернули здебільшого назви, які існували до 1917 року. В 1944 році, після визволення міста, ім’я Леніна знову повернулося на центральну вулицю міста. А до того, при німцях, вулиця Дворцова вперше була найдовшою, бо закінчувалася на згаданому вигоні за Великою Балкою.
А от третього разу, настирно вертаючи в місто колоніальну назву вулиці, їй за традицією напівєврейського містечка в минулому, зробили обрізання довжини, бо за перпендикулярною вулицею Кропивницького, залишився топонімічний «Ленін завжди живий»… Дворцова вулиця втретє отримала нову, третю протяжність.
Шостий зліва Ілля Дворцов, 1957 рік
Але містика перемогла і тут! Виявилося, що в будинку за номером 38, на цій вулиці проживав мешканець Кіровограда, в паспорті якого значилося – «Ілля Дворцов». І працював він фінінспектором. Можливо, це його ім’ям названа вулиця? Професію ж чоловік, на свій час, мав неабияку!
Слід знати, що «дворцову» назву до міста приносили завжди прийшлі люди: першого разу – росіяни, другого – німці, а третього влада донецьких регіоналів. Чим це закінчилося перші два рази нині усім відомо. Тим же закінчилося і третього разу – донецька бригада після втечі Віктора Януковича теж залишила місто. І якби хтось цікавився тою історичною містикою, то, можливо б, і не наважився на перейменування, згадавши про наслідки двох перших.
Містику назв і співпадінь можна побачити і у іншому. Всім відомо, що місто носило назву Зінов’євськ, на честь свого земляка. Але сталося вбивство Кірова (Кострікова-Цукермана), в якому звинуватили саме земляка Апельбаума-Радомисльського-Зінов'єва. І тому місто автоматично перейменували спочатку в Кірово, а потім і в Кіровоград. А от будинок №88, у якому колись народився Григорій Євсєєвич Зінов’єв стоїть нині на вулиці, що носила донедавна ім’я Кірова. І скільки такого дивного і містичного ще приховує історія міста?
А ще до появи цієї настирної назви Дворцова, кажуть, що вулиця називалася Дворянська. Про це свідчать написи на старих поштових листівках. Вулицю Дворцову спромоглися кілька років тому, після Революції гідності, повернути в її історичні межі – шість кварталів, а от позбутися дивної назви ніяк не виходить.
А що замість Дворцової? Більшість перейменовувачів пропонує назву Театральна. Альтернатив цій назві небагато. Пропонували ніби продовжити назву Архітектора Паученка назвою Архітектора Верлона, того, що спроєктував і збудував той палац… А ще – оскільки у тому вже практично не палаці розміщений легендарний 3-й полк кіборгів імені Святослава Хороброго, то й вулицю так назвати – Кіборгів, або Святослава Хороброго. А до того ж на тій вулиці за останні 60-70 років поменшало театрів – зникло два кінотеатри та ще один драматичний. Але одночасно побільшало банків. Та не називати ж її Банковою…
Але нинішня топонімічна комісія роздумує довго, у кілька разів довше, ніж коли втретє давала вулиці пришелепкувату імперську назву – Дворцова.
Анатолій Авдєєв