У цю пору в селі багато квітів: чорнобривці, троянди, жеребчики, на підході айстри. Вони ростуть в літніх бур’янах біля хат і ніхто на них не звертає уваги. Бо кому воно треба в серпні, в людей городи… Можуть нарізати букет хіба на іменини, 1 вересня, весілля, що буває тут вже вкрай рідко.
Цього літа в селі зривають квіти щодня, аби встелити ними узбіччя дороги. Дороги, якою «дитину везуть додому». Саме так кажуть в селі, коли скромний кортеж у супроводі поліції їде в якесь село чи містечко області.
Квіти на дорозі не встигають засохнути, бо кожен день приносять свіжі.
Я проїхала сьогодні через п’ять сіл і у кожному з них дорога була заквітчана.
Розплакалася посеред поля: на узбіччі з букетом соняшників самотньо стояла жінка спершись на палицю. Вона пасла корови і вдивлялася в кожну з машин, аби не пропустити ту саму, яка «везе дитину додому». Хусткою витирала обличчя чи то від поту, чи від сліз, а в руках квіти.
Такий похорон тепер щодня у кожному селі, якщо через нього лежить дорога з обласного центру.
У бур’янах біля хат щодня меншає чорнобривців і троянд, але айстри на підході….
Оксана Кукоба